Мудрі думки Григорія Сковороди

Мудрі думки від Григорія Сковороди

• Багато людей без знань починають великі справи, та погано кінчають.
• Багато хто, не маючи сили щось зробити, не вірить, що можуть те інші.
• Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця.
• Бажання, за приказкою, сильніше неволі. Воно прагне до праці і радіє з неї, як зі свого сина.
• Без бажання все важке, навіть найлегше.
• Без природи – як на манівцях: чим далі йдеш, тим більше заплутаєшся.
• Без розуму і за морем погано, а мудрому чоловікові весь світ – рідний край: скрізь йому і завжди добре.
• Без ядра горіх ніщо, так само як і людина без серця.
• Безумцеві властиво жалкувати за втраченим і не радіти з того, що лишилось.
• Бери вершину і матимеш середину.
• Більше думай і тоді вирішуй.
• Блаженний той, хто розуміє вину кожної справи!
• Будь-яке добро сховане у вдячності, як вогонь і світло в камінці.
• Будь-якій владі, званню, чинові, стану, ремеслу, наукам початок і кінець - дружба, основа, спілка і вінець суспільству.
• Бути щасливим – це значить пiзнати, знайти самого себе.

• Веселість - це здоров’я гармонійної душі. Душа, вражена якимось пороком, не може бути весела.
• Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
• Вірю, що більше єлею має в своїх гладеньких словах улесник, аніж батько, коли карає, і що фальшива позолота блищить краще від самого золота... Але згадай приказку: «Вихвалявся гриб гарною шапкою, та що з того, коли під нею голови нема».
• Вода без риби, повітря без пташок, час без людей бути не можуть.
• Вправи через помилки ведуть нас до витонченості письма.
• Все добре у своєму місці і в своєму лиці, і все прекрасно, що чисто, природно, що не є підробкою, не перемішаним з чужим по роду.
• Все мина, лиш любов зостається по всьому, все мина, та не Бог, не любов.
• Все невидиме сильніше за видиме, і невидиме залежить від невидимого.
• Всяк мусить пізнати свій народ і в народі себе.
• Всяка їжа і пиття смачні й корисні, але треба знати час, місце і міру.
• Всяка розкіш може зубожіти і висохнути, як озеро, лише чесне ремесло забезпечить непишне, але спокійне існування.
• Всякому місту звичай і права, всяка тримає свій ум голова.
• Вчись збирати розкидані думки свої і повертати їх усередину себе.
• Вчися на чужих прикладах і будеш вільний від нещасть.

• Годі побудувати словом, коли те саме руйнувати ділом.
• Гонор і честь є те саме. Хто їх не має всередині себе, приймаючи облудне свідчення зовні, той прибирає подобу фальшивого діаманта.

• Демон проти демона не свідчить, вовк вовчого м’яса не їсть.
• Де труд, там і спочинок, де турбота, там і радощі.
• Дерево по плодам пізнається.
• Для шляхетної людини ніщо не є таке важке, як пишний бенкет, особливо коли перші місця на ньому займають пустомудрі.
• Добра слава краще м'якого пирога.
• Добра людина добро не збирає по місцях, а носить його в собі.
• Добрий намір і кінець – всякій справі є вінець.
• Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
• Добрій людині кожен день свято, а беззаконникові – ані Великдень.
• Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших.
• Досвід – батько мистецтву, знанню та звичці. Звідси пішли усі науки, і книги, і вправності.
• Дружба сотворила небо і землю, зберігаючи світ світів у красі, порядку і в злагоді.
• Дружбу годі випросити, купити чи силою вирвати.
• Дуже вірно сказано: той, хто не має ворогів, не має також і друзів.
• Думка - невидима голова язика, сІм'я справі
• Дурість у багатстві пишається і лається, а в злиднях осідає і впадає у відчай.

• Є два головних батьківських обов’язки: благо родити і благо навчити

• Життя наше - це подорож, а дружня бесіда - це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

• З видимого пізнавай невидиме.
• Збери всередині себе свої думки і в собі самому шукай справжніх благ. 
• Звірившись на море, ти перестаєш належати сам собі.
• З усіх утрат втрата часу найтяжча.
• Загубити у світі добру про себе гадку - зле.
• Здоров’я тіла є не що інше, як мир тілесний, як мир сердечний є пожива на здоров’я душі, і як здоров’я родиться після очищення з тіла шкідливої й зайвої мокроти...,так і серце, очищуване від підлих світських гадок, що турбують думку, починає проглядати схований усередині себе скарб щастя свого, відчуваючи, ніби після хвороби, бажання поживи своєї, подібне до нашого горіха, який зачинає зерно життя свого в звичайному колоску.

• І мудрий часто спотикається.
• І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу.
• Істинна дружба, правдиве щастя і пряма юність ніколи не зістаряться.
• Істина спалює і нищить усі стихії, показуючи, що вони лише тінь її.
• Істинне щастя всередині нас. Безперервно думай, щоб пізнати себе.

• Кінець, як у кільці, завжди з’єднаний зі своїм початком, залежить від нього, як плід від свого насіння.
• Кожен є той, чиє серце в нім: вовче серце - справдешній вовк, хоч обличчя людське; серце боброве - бобер, хоча вигляд вовчий; серце вепрове - вепр, хоч подоба бобра.
• Коли вдягаєш і прикрашаєш тіло, не забувай і про серце.
• Коли велика справа - панувати над тілами, то ще більша - керувати душами.
• Коли гаразд осудиш, будеш перший суддя всьому світові.
• Коли зерно добре, добрими насолоджуєшся плодами.
• Коли не зможу нічим любій Вітчизні прислужитись, в усякому разі з усієї сили намагатимуся ніколи ні в чому не шкодити.
• Коли риба спіймана, вона вже не потребує принади.
• Коли повз тебе проходить п'яний, ти так думай: Бог дав тобі видовище, щоб ти на чужому прикладі усвідомив, яке велике зло пияцтво - біжи від нього.
• Коли ти не озброїшся проти нудьги, то стережись, аби ця тварюка не спихнула тебе не з мосту, як то кажуть, а з чесноти в моральне зло.
• Коли твердо йдеш шляхом, яким почав іти, то... ти щасливий.
• Коли сім'я і корінь благІ, тоді благІ й гілки, й плоди.
• Коли ставиш дім, будуй його для обох частин свого єства - душі і тіла.
• Кому душа болить, тому весь світ плаче.
• Копай всередині себе криницю для тієї води, яка зросить і твою оселю, і сусідську.
• Краще голий та правдивий, ніж багатий та беззаконний.

• Лід на те й родиться, аби танути.
• Ліпше в одного розумного і доброго бути у любові та шані, ніж у тисячі дурнів.
• Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.
• Любов ніяким чином не може бути вічною і міцною, якщо породжується тлінними речами, тобто багатством...
• Любов породжується любов'ю. 

• Майбутнім ми маримо, а сучасним гордуємо: ми прагнемо до того, чого немає, і нехтуємо тим, що є, так ніби минуле зможе вернутись назад або напевно мусить здійснитися сподіване.
• Математика, медицина, фізика, механіка, музика зі своїми сестрами - чим глибше їх пізнаємо, тим сильніше палять серце наше голод і спрага.
• Ми любимо тих, кого любити нам природою дано, - се так само, як споживаєм те, що природою дано.
• Мудрець мусить і з гною вибирати золото.
• Мудрі люди..., плаваючи на кораблі, вивчають з користю для себе нещастя інших і дивляться на них згори..., радіючи не тому, що з іншими щось сталося, а тому, що бачать себе непричетнимидо цих нещасть і почувають себе в безпеці.

• На новий путівець шукай нові ноги.
• Надмірність породжує пересиченість, пересиченість - нудьгу, нудьга ж - душевний смуток, а хто хворіє на це того не можна назвати здоровим.
• Найбідніші раби нерідко походять від предків, що жили в калюжі великих прибутків
• Найдобріша людина тим неспокійніша і нещасніша, чим більшу посаду вона займає, але до неї не народжена.
• Найкраща помилка та, якої допускаються у навчанні.
• Народженого на добро неважко навчити добра...
• Наступний, весело освітлений день - плід учорашнього, так само як добра старість - нагорода гарної юності.
• Наука та досвід – се одне і теж, вони не в знаннях самім живуть, а в діяннях.
• Наше найбільше бажання - бути щасливими.
• Не будь нахабою і вискочнем, ступай потихеньку, життя - то шлях небезпечний.
• Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові.
• Не все те отрута, що неприємне на смак.
• Не вчи яблуню родити яблука: вже сама природа її навчила.
• Не дивина дорогу віднайти, але ніхто не хоче шукати, кожен своїм шляхом бреде та іншого веде - в цьому і важкість.
• Не дивись, хто вище і хто нижче, хто видніше і незнатніше, багатше і убогіше, але дивись на те, що з тобою споріднене.
• Не досить, щоб сяяло світло денного сонця, коли світло голови твоєї затьмарене.
• Не гідний дружної любові той, хто підносить щось вище за дружбу і не кладе її за наріжний камінь.
• Не за обличчя судіть, а за серце.
• Не забудьте себе серед багатства вашого.
• Не кожен горіх із ядром, і ке кожна стеблина з зерном.
• Не любить серце, не бачачи краси.
• Не місце людини, а сама людина оживлює місце, не вигнанець, а подорожній, і не вітчизну кидає, а лише змінює її; куди прийшов – тої землі і син, бо несе в собі народне право…
• Не може не блудити нога твоя, коли блудить серце.
• Не називай солодким те, що породжує гіркоту.
• Не побачиш вітер, що спінює море, не побачиш і нудьгу, що хвилює душу; не відчутна, але мучить, мучить, але не відчутна.
• Не розум від книг, а книги від розуму створились.
• Не слід приневолювати друга до того, що тебе звеселяє, а його мучить.
• Не тіло, а душа є людиною.
• Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.
• Не той щасливий, хто бажає кращого, а хто задоволений тим, чим володіє.
• Не уподібнюйся кроту, що в землю закопався. Як тільки ненароком прориється на повітря - ох! яке воно йому противне!
• Не в тому найвища мудрість, щоб увесь світ пізнати. Проте, коли знаєш усе, що тобі необхідно, - се й означає найвищу мудрість.
• Невже ти не чув, що сини віку мудріші від синів дня?
• Немає більшої радості, аніж жити за покликанням.
• Немає гіршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла.
• Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга.
• Неправда гнобить і протидіє, але тим дужче бажання боротися з нею.
• Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись - значить, не жити, бути мертвим, адже турбота - рух душі, а життя - се рух.
• Ніхто не може вбити в собі зло, коли не втямить спершу, що таке те зло, а що добро. А не взнавши сього у себе, як можна взнати і вигнати його в інших.
• Ніхто не пожне твердої слави від будь-якого мистецтва, коли працюватиме без насолоди і натхнення.
• Нова людина має і мову нову.

• О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
• О, коли б ми в ганебних справах були такі ж соромливі і боязкі, як це часто ми буваємо боязкі і хибно соромливі у порядних вчинках!
• Облиш забобони, обмий совість, а потім одежу, залиш усі свої хиби і підіймайся!
• Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
• Освіченість, милосердя, великодушність, справедливість, постійність і цнотливість – ось ціна наша і честь.
• Очевидно, такий світ: якщо сам чогось зробити не може, заздрить іншим.

• Перш за все батька й матір шануй і служи їм. Вони ж бо видимі портрети тієї невидимої сили, якій ти стільки зобов’язаний.
• Пізнаєш істину - ввійде тоді у кров твою сонце.
• Пізнавай себе, а пізнавши – самовдосконалюйся.
• Повір мені: похвально не подобатися поганим.
• Поки ти шануєш чесноту, доти і любов зростає, подібно до того, як дерево непомітно з роками росте і само стає сильнішим, ніж смерть.
• Потрібне - не важке, а важке - не потрібне.
• Похибки друзів ми повинні вміти виправляти або зносити, коли вони несерйозні.
• Прагнення насолод і слави багатьох збиває у протиприродний стан.
• Практика без знань – безглузда, а знання утверджуються практикою.
• Привчай себе задовольнятися малим, не наслідуй розтратників свого серця для зовнішніх приваб.
• Природа прекрасного така, що чим більше на шляху до нього трапляється перешкод, тим більше воно вабить, на зразок того найшляхетнішого і найтвердішого металу, який чим більше треться, тим прекрасніше виблискує.
• Про жодну науку не судять частіше та відважніше, як про ту, що робить людину щасливою...
• Протягуючи руку друзям, не потрібно зжимати кулак.

• Розум гострий у багатьох, але не всі навчилися мислити.
• Розум завжди любить до чогось братися, і коли він не матиме доброго, тоді звертатиметься до поганого.

• Світ ловив мене, та не впіймав.
• Світ підхожий до театру: аби грати на сцені з успіхом та похвалою, треба взяти собі належну роль.
• Світло бачиться тоді, коли світло в очах є.
• Світло відкриває нам те, про що ми у темряві лише здогадувалися.
• Світло і тьма, тління і вічність, віра й нечестя складають весь світ і потрібні одне одному.
• Святість життя - тільки в добрих ділах.
• Серце і звичаї людські, а не зовнішні якості мають свідчити про те, хто ти є.
• Серце тоді насичується, коли освічується.
• Скільки зла таїться всередині за гарною подобою: гадюка ховається в траві.
• Слід якнайретельніше пильнувати, щоб, обираючи друзів, цю найліпшу окрасу життя, більше того - неоціненний скарб, через недбальство не натрапити на щось підроблене.
• Сліпа дурість одне лише зло у всьому бачить.
• Сліпі очі, коли затулені зіниці.
• Солодка вода з товаришем - славна з ним і безособність.
• Солодке пізнає пізніше той, хто може проковтнути неприємне.
• Справжньому мисливцеві більше радості дає ловитва та праця, ніж смажений заєць на столі.
• Схильність до дружби ні куплею, ні проханням, ні насиллям не досягається…

• Те, що найкраще, - те й найвище, а що найвище - всьому голова і кінець.
• Ти не можеш віднайти жодного друга, не нашукавши разом з ним і двох-трьох ворогів.
• Ти робиш найкращу і для тебе рятівну справу, коли твердо ступаєш по шляху доброго глузду.
• Тінь яблуні не заважає.
• Тоді лише пізнається цінність часу, коли він втрачений.
• Той лише щасливий, хто неправий за совістю, але правий за папірцем...
• Той розуміє юність, хто розуміє старість.
• Той, хто має освічене око, яку безліч бачить він ослів, убраних у левячу шкуру.
• Треба знати те, що світлицю без основи і стін покрівлею крити не годиться.

• У всьому найкраще додержуватися міри.
• У людей з різними природними нахилами і життєві шляхи різні.
• Уникай людей, які, бачачи твої вади і недоліки, виправдовують їх або навіть схвалюють. Такі люди або підлабузники, або боягузи, або просто дурні. Від них не чекай допомоги ні в якій біді чи нещасті.
• Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори.
• Усім добродійником бути можеш, але не повірником.
• Усяка справа має успіх, коли природа сприяє.
• У тих, хто душею низький, найкраще з написаного і сказаного стає найгіршим.

• Хіба може говорити про біле той, котрому невідоме, що таке чорне?
• Хіба можеш ти бути бадьорим, коли позбавлений найнеобхіднішого?
• Хіба не дурень той, хто уникає людей так, що зовсім ні з ким ніколи не говорить?
• Хіба не любов усе єднає, будує, творить, подібно до того, як ворожість руйнує?
• Хіба... не уявляються позбавленими сонця і навіть мертвими ті, що позбавлені любові.
• Хіба розумно чинить той, хто, починаючи довгий шлях, в ході не дотримує міри?
• Хто добре запалився, той добре почав, а добре почати — це наполовину завершити.
• Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає вчитися, хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
• Хто не любить клопоту, мусить навчитися жити просто і убого.
• Хто не поділяє словесні знаки на плоть і дух, той не може відрізнити воду від води, красот небесних і роси.
• Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.
• Хто труда не докладе, той до добра не прийде.
• Хто тьма – хай буде тьмою, а син світла – хай буде світлом. З плодів їх пізнаєте їх.
• Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.

• Цілком мертва людська душа, яка не вдалася до свого природного діла…  Звідси-бо й буває, що військову роту веде той, хто повинен би сидіти в оркестрі.

• Чесноти у повному розумінні - це віра, надія і найвеличніша з усіх і безконечна любов...
• Чи знаєш ти, яких ліків вживають ужалені скорпіоном? Тим же скорпіоном натирають рану.
• Чи може людина, сліпа у себе вдома, стати зрячою на базарі?
• Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
• Чим краще добро, тим більшим трудом, наче ровом, воно обкопане.
• Чисте і незаздрісне серце, милосердне, тереливе, куражне, прозорливе, стримане, мирне, - ось чистий дзвін і чесна душі нашої ціна.
• Чисте небо не боїться блискавки та грому.
• Читай... книгу і матимеш заразом і втіху, і спасіння.

• Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами, як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих... Воно схоже до сонячного сяйва - відхили лише вхід у душу свою.
• Шукай, що хочеш, але не загуби світу.

• Щасливий, кому вдалося… знайти в жорстокому ніжне, в гіркому – солодке, у лютому – милість, в отруті – споживу, в буйстві – смак, у смерті – життя, у безчесті – славу.
• Щасливий, хто мав змогу знайти щасливе життя. Але щасливіший той, хто вміє ним користуватись.
• Щасливий той, хто хоча б тінь доброї дружби зумів здобути. Нічого немає дорожчого, солодшого і кориснішого за дружбу.
• Щастя наше є мир душевний, але мир цей до жодної речовини не стосується; він не золото, не срібло, не дерево, не вогонь, не вода, не зірки, не планети...
• Щастя твоє в тобі самому: пізнавши себе, пізнаєш усе, а не пізнаєш себе - ходитимеш у темряві і боятимешся там, де страху й не бувало.
• Щастя твоє, і мир твій, і рай твій, і Бог твій є всередині тебе.
• Що вподобав, на те й перетворився.
• Що з того, коли листок зовні зелений, та корінь позбавлений життєвого соку?
• Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
• Що швидко запалюється, те раптово гасне.
• Щоб змінити макросвіт (навколишнє), треба кожному змінити мікросвіт (тобто себе самого).
• Щоб пізнати Бога, треба пізнати самого себе. Поки людина не знайде Бога в собі, годі Його шукати у світі.

• Як від яблуні соки до гілок її течуть, так батьківський дух і норов переходить до дітей, аж поки ті не відійдуть і самі не вкореняться.
• Як гниле дерево не склеюється з іншим гнилим деревом, так і між негідними людьми не виникає дружби.
• Як глупота є матір усіх пороків, так мудрість є справжня мати як наших чеснот, так і скромності
• Як здоров’я має свою точку не зовні, а всередині тіла, так мир і щастя в найглибшій точці душі нашої. перебуває і є здоров’ям її та нашим блаженством.
• Як і робота без знання, так і знання без роботи – мука.
• Як ліки не завжди приємні, так і істина буває сувора.
• Як нерозумно випрошувати те, чого можеш сам досягти!
• Як хто посіє в юності, так пожне в старості.
• Яка користь знати, як робиться діло, коли ти сам його не зробив.
• Яка утіха від статків чи гарної обставини, коли серце занурене в найтемніший морок невдоволення.
• Якщо любиш прибуток, шукай його пристойним шляхом. Тисяча на те перед тобою благословенних ремесел.
• Якщо порода добра, то й плоди добрі.
• Якщо ти темрява – скрізь для тебе пекло.