24 лютого 2022 року о 5 годині ранку росія завдала ракетних ударів по території України й розпочала пряме повномасштабне вторгнення. Почалася Велика Вітчизняна війна Українського Народу проти нацистсько-фашистської орди рф. Українці стали на захист Рідної Землі. Ми впевнені - Україна переможе! За нами Правда, з нами Бог! Нас підтримує весь світ! Українці - вільний, нескорений народ! Слава Україні! Героям слава! Смерть ворогам!

середу, 28 лютого 2024 р.

Тарас Шевченко. 210 років від Дня народження


Хай славен буде у віках його безсмертний геній...


«Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» 
(Х.Назір, Туреччина)
Тарас Шевченко - бесперечно одна з найвидатніших постатей нашого народу. Загадку феномену особистості Шевченка досі нерозгадано! Тому запрошуємо вас вивчати його разом на сторінках цього сайту.
Мета сторення цього проекту — зібрати до купи як можна більше корисної інформації про нього та його творчість на сторінках одного сайту. Тут ви знайдете вірші та прозу, переглянете картини, ознайомитесь з біографією та творчим шляхом. Прочитаєте статті про поета, дізнаєтесь про цікаві і маловідомі факти з його життя, побачите рідкісні фото та зображення великого Кобзаря. Унікальний свого роду в інтернеті розділ сайту – музика та пісні на вірші Шевченка. Також є можливість переглянути художні та документальні фільми про Тараса Григоровича.

Геніальний поет, письменник, митець й мислитель. Виразник національних почуттів, у його поезії - вся доля та історія, душа українського народу. Усе життя Кобзар присвятив боротьбі за волю України. Його життя - це життя мученика за Батьківщину. І тепер його слово лунає у кожному її куточку й поза її межами. Тарас Григорович Шевченко - один із Вічних Символів України. Його стійкість та мужність духу є прикладом для нас. Більше інформації на блозі


!!!  Цікаво знати  !!!


Презентація. Музика до творів Тараса Шевченка


Обличчя української історії. Тарас Шевченко

Тарас Шевченко | Цікаві факти

Тарас Шевченко | Біографія | Цікаві факти

Як Тарас Шевченко став зіркою | «Книга-мандрівка. Україна»

7 цікавих фактів з життя Шевченка


Життєвий шлях Т.Г.Шевченка | Пісочна графіка (для учнів 5-8 кл.)

Про кобзаря дітям! Віршована розповідь про життєвий шлях Тараса  Шевченка. 1 клас

Тарас Шевченко | Казки картинної галереї | Від тітоньки Сови
Ігри за біографією та творчістю Тараса Шевченка (Черкаська ОБД)

Вікторина. Тарас Шевченко. Початкова школа #тарас_шевченко

Тарас Шевченко. Вікторина для школярів | 8-9 клас


Тарас Шевченко. Сторінки Життя. Кросворд
 

Творчість Тараса Шевченка. Гра "Склади пару"

Вікторина "Як добре ви знаєте Т.Шевченка?"

Вікторина про Тараса Шевченка. Авторка Надія Базильська


неділю, 25 лютого 2024 р.

Лесі Українці - 153

До річниці від Дня народження Лесі Українки

Ти себе Українкою звала, 
І чи краще знайду ім’я
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як отчизна  -  твоя і моя. 
(Максим Рильський)

ЛЕСЯ УКРАЇНКА: ПРО ЩО НЕ ПИШУТЬ У ПІДРУЧНИКАХ

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю… Читати


Леся Українка: цікаві факти (дитинство, життя, біографія)





«Привіт. Леся» – це серія аудіопрограм та подкастів про Лесю Українку. Кожен випуск розкриватиме особистість Лесі Українки як звичайної людини, зі своїми проблемами та переживаннями, познайомить з її звичками, ходом мислення, знаковими людьми та локаціями з її життя та творчості.


32 вірші геніальної української поетеси Лесі Українки
Закохана бунтарка, а не «вічно хвора»: 8 неймовірних фактів про Лесю Українку
Леся Українка очима сучасного підлітка: 5 приголомшливих фактів із життя письменниці

Твори Лесі Українки. Гра "Склади пару"
 
Кросворд. Леся Українка та її твори

Леся Українка. Життя і творчість

Бібліотечні постери




Леся Українка і Помічна (Великі історії маленького міста). 2021 рік


Мистецький флешмоб до 150-річчя від Дня народження Лесі Українки


пʼятницю, 23 лютого 2024 р.

24.02.2024 - другий рік повномасштабної війни

Як і про що говорити з учнями на уроках 24 лютого

24 лютого - друга річниця повномасштабного вторгнення росії в Україну, і дорослі, і діти можуть відчувати повторне переживання травматичного досвіду.

Ці відчуття ще називають “синдром річниці” або ж “ефект річниці”. Звісно, не всі його відчуватимуть, але будуть ті, хто знову на всіх рівнях програватиме в пам’яті події, що відбувалися рік тому.
Деякі діти особливо чутливо сприймають тему війни, а тому вчителям варто знати, як спілкуватися з учнями на уроках у цей день, аби не травмувати їх, але згадати про важливе. Та перед тим, як порушувати тему річниці повномасштабної війни, самі дорослі мають бути стійкими та збалансованими. Адже діти чутливі до наших емоцій, жестів та поведінки навіть більше, ніж до слів, які ми промовляємо.



З ЧОГО ПОЧАТИ УРОК

Переживання “синдрому річниці” – закономірний етап у процесі опрацювання травматичного досвіду. І дорослі, і діти можуть відчувати його як повторне переживання того, що відбувалося рік тому та принесло цей травматичний досвід. Але не всі гостро відчуватимуть “синдром річниці”.
У здоровому варіанті: минулі переживання зустрічаються із сьогоденням, з нашою теперішньою силою, здобутками та мають інтегруватися в досвід. Але також люди можуть відчувати “затоплення” минулим.
Ми не знаємо, у якому стані будуть діти. І для того, щоб говорити й опрацьовувати з ними тему річниці повномасштабної війни, дорослі мають бути стійкими та збалансованими. І тут перед нами постає дійсно складний вибір.
Ми не можемо уникати цієї теми, але й маємо бути готовими реагувати на запитання та емоції дітей. Важливо й самим не спровокувати те, що може бути ретравмуючим.
Дорослі не можуть знати, що саме стане найважливішим у досвіді дитини – конкретні знання, які ми даємо, чи відчуття близькості та підтримки, які дитина відчуває поруч із дорослими. Але, наприклад, вдячні випускники шкіл часто розповідають саме про повагу та підтримку вчителів. Тож на цьому педагогам варто зосередити свою увагу на уроці.
У день річниці повномасштабної війни природно пригадувати те, що відбувалося рік тому. Але важливо бути уважними до пропозицій поділитися спогадами, бо з кожною новою розповіддю дітей їхнє переживання підсилюватиметься і може спровокувати ретравматизацію.
Також потрібно бути обережними із завданнями та проєктами. Деякі вчителі давали дітям завдання – створити реферати з фотографіями міст до війни й під час війни. Якщо дитина буде розповідати про Бахмут чи Маріуполь, про досвід окупації, це може призвести до загострення травматичного стану.
Якщо ж таких завдань уже неможливо уникнути, то краще перефокусувати увагу на майбутнє. Наприклад, намалювати відновлене місто чи місто своєї мрії.

День у школі варто почати зі стабілізації.

Вчителі не можуть передбачити, з яким настроєм та в якому ресурсі учні прийдуть до школи чи приєднаються до онлайн-занять. Тому важливо на початку уроку стабілізувати їхній стан:

✔ запропонуйте дітям зручно сісти. Вони можуть покласти руки на парту чи стіл, спертися, щоб відчути стійку опору стоп, спини тощо;
✔ потім варто знайти разом із дітьми в класі чи в кімнаті те, що пов’язано в них зі спокоєм та силою;
✔ запропонуйте, якщо діти захочуть, подивитися одне на одного – ніби торкнутися добрим поглядом;
✔ сфокусуйте увагу на тому, що сьогодні 24 лютого 2023 року.

Які слова підібрати:

Наприклад: “Сьогодні 24 лютого 2023 року. У цей день рік тому почалася повномасштабна війна. Насправді всі ви знаєте, що війна йде вже дев’ять років. За останній рік ми всі переживали багато складних подій. Цей рік був дійсно важким для українців. Шкода, що нам із вами довелося через це проходити. І я пишаюсь вашою силою, мудрістю, стійкістю. Я вчилась / вчився / вчусь у вас. Але сьогодні вже 2023 рік. Ми стали дорослішими, стійкішими та впевнилися, які ми сильні. Ми всі вдячні ЗСУ. Але в нас із вами теж є своя роль і своя сила. Назвіть свою особисту силу – те, що вам у цей рік допомагало”
Це може бути розум, почуття гумору, дружба, витривалість, близькість та ін. Можна, щоб думки дітей повторювалися. Коли хтось каже те, що подібне й до наших відчуттів, ми робимо спеціальний жест, про який домовляємося заздалегідь. Це дає можливість відчути єдність та підтримку.

Будьте готові й до того, що діти не зможуть назвати свою “суперсилу”. Тоді ви можете запропонувати її зі своїх спостережень: “Я у вас бачила \ бачив…”.
Слова дітей можна фіксувати, акцентувати на них, записувати на дошці чи на екрані. Згодом можна зібрати цілу карту того, що допомагало дітям пережити цей рік.

Далі згадайте про те, що “на варті нашої безпеки стоять українські військові, які захищають нас вдень і вночі, а сміливі волонтери допомагають і ЗСУ, і внутрішньо переміщеним особам, і мешканцям тих населених пунктів, де ще тривають бойові дії. (Якщо учні займалися волонтерством, або ж діти писали військовим листи, то можна сказати, що…) наші герої вдячні вам за підтримку. Вони мужні для нас, бо ми мужні для них”.

Ще можна розповісти дітям про героїв Азовсталі, про волонтерів, які рятували тварин, запитати, про які подвиги вони самі можуть розповісти.
Якщо в класі є діти, близькі яких на фронті чи загинули, будьте особливо уважні до їхніх реакцій.

ЩО ЗРОБИТИ, ЩОБ СТАБІЛІЗУВАТИ СТАН ДІТЕЙ

Запропонуйте учням практику для відчуття сили
Для цього вчителі можуть використати практику “Яке ти джерело світла” з методички “Твоя сила“.
Діти мають уявити, що вони є джерелом світла. Потім їм потрібно визначити, яке це джерело:

✔ штучне чи природне, велике чи маленьке;
✔ кольорове чи однотонне, сяє чи мерехтить;
✔ якби це джерело світла було в їхньому тілі, де б воно розташовувалося: у голові, животі, грудях чи в усьому тілі. За бажанням можна покласти руку на це місце.

Потім повільно вдихнути та видихнути. Уявити, що світло розтікається по всьому тілу.
Ця вправа допоможе дітям заспокоїтися та відчути більше сили.


Також учні можуть створити свій герб або герб класу. Цю вправу також можна знайти в методичці Твоя сила. Сам герб дає відчуття впевненості та сили.




Поговоріть із дітьми про тих, хто нас підтримує.
Коли людина переживає стрес, вона може відчувати самотність. Тож нам важливо пам’ятати про те, що близькість – це наша сила. Ми є одне в одного. Ми можемо й нам важливо просити про допомогу. Тож варто нагадати учням про людей, які можуть підтримати їх. Але замість слів “мама”, “тато” краще використовувати слово “близькі”.



Якщо є потреба, ви можете допомогти дітям повернути стійкість за допомогою тілесних вправ.
Якщо діти почали часто змінювати пози, їхній погляд розфокусований, а увага не сконцентрована, тоді можна запропонувати анімовані руханки. За нагоди нагадати дітям про те, що саме тіло бере на себе вантаж усіх наших емоцій. А за допомогою тілесних вправ ми можемо повертати собі стійкість.

✔ У проєкті “Стійкість для стійких” зібрано 20 коротких анімаційних відео (google диск) для дітей та дорослих із вправами, які допоможуть заспокоїтися та психологічно себе підтримати.

✔ Також можна запропонувати вправи з коротких онлайн-практикумів стійкості та відновлення від ГО “Смарт освіта”, онлайн-медіа “Нова українська школа” та Світлани Ройз за підтримки ЮНІСЕФ.

Для повернення стійкості також можна створити ігрове середовище.

Можна використати Картки сили із зображеннями тварин, що допоможуть дітям відчути свою силу та зменшити стрес. На звороті є невеликий опис із пропозицією до дії.

Запропонуйте учням зробити одну з вправ та сфокусуватися на силі картинки. Окремо зверніть увагу на пропозиції дій у таких картках: ведмідь, собака, мишеня, лев, черепаха, ящірка, жираф, кінь, слон.

Картки можна використовувати як діагностичний чи терапевтичний інструмент, а також як гру. Вони добре працюють і для індивідуальної, і для групової роботи. Завантажити “Картки сили” можна тут.

Зробіть разом з учнями дихальні вправи.

Їх знаходьте в дихальних картках. За допомогою дихальних практик можна не тільки взяти під контроль стрес та тривогу, а і сконцентрувати свою увагу, навчитися зосереджуватися на уявному об’єкті тощо.

На кожній картці намальовані різні обʼєкти, рухаючись контурами яких потрібно робити вдихи й видихи. Стрілки задають напрямок руху, а також мають підписи, що потрібно робити – вдих чи видих.

Дитина може обвести пальцем весь зображений предмет і заспокоїтися завдяки одночасному виконанню дихальних вправ із довгими або коротшими вдихами й видихами. Сконцентруйте увагу на тому, що ми робимо паузу, затамовуємо подих поки переставляємо палець зі стрілки на стрілку.

Завантажити “дихальні картки”.

Підтримайте емоції дітей.

Якщо захочете дізнатися стан дітей, то запропонуйте показати його жестом “Барометр емоцій”:

✔ великий палець вгору – означає “все добре”;
✔ великий палець вбік – “так собі”;
✔ великий палець вниз – “не дуже”.

Свідомо обране саме таке формулювання, щоб не перезбуджувати лімбічну систему. У такий спосіб ми даємо підтримку емоціям дітей, навіть коли їх не називаємо.

✔ Також можна проговорити учням:

“Зараз усі наші емоції нормальні. Як ви зараз?”. І тоді пропонуємо рух, наприклад, великий палець підіймається вгору.

Поговоріть із дітьми про ресурс.

Якщо є час або ж ви перебуваєте з дітьми в укритті, тоді можна поговорити про наш ресурс та скарби. У цьому допоможе гра про взаємини, почуття і переживання для дорослих та дітей Скажи мені: сила запитань. Вона спрямовує до рефлексій та спогадів, дає ідеї для міркувань та може стати способом пізнати одне одного ближче.

Завантажити гру можна за посиланням.

ЯК ЗАВЕРШИТИ УРОК

Завершувати розмову з учнями варто пропозицією дії та відчуттям надії:

✔ помалювати, наприклад, у патріотичних розмальовках. ГО “Смарт освіта” для проєкту “Скриня в укриття” створила для дітей різного віку розмальовки на патріотичну тематику. Завантажити їх можна за посиланням;
✔ разом заспівати гімн України або пісню “Ой у лузі червона калина” тощо;
✔ створити листівки;
✔ намалювати країну майбутнього;
✔ запропонувати подумати, що ми зробимо першим, коли почуємо слово “перемога” (наприклад, почнемо кричати, танцювати, телефонувати одне одному та ін.);
✔ обов’язково сказати, що ми пишаємося дітьми, вчимося в них і вдячні їм за те, які вони сильні;

✔ перед прощанням можна зіграти в гру “Обійманці. Ця гра не тільки про тілесність, це і про повернення відчуття близькості, безпеки та радості. Загалом у ній зібрано десять карток з ілюстраціями та різними видами обіймів, які відрізняються за інтенсивністю і навіть за відстанню. Щоби підтримувати коректну дистанцію в класі, бути уважними до особистого простору, можна використати картки “Обійми рибок” та “Обійманчики восьминіжок”. Завантажуйте “Обійманці” тут.


Будьте готові до того, що діти можуть не підтримати ідею з обійманцями, адже тема особистих кордонів та проявів почуттів зараз занадто сприйнятлива. Можна запропонувати дітям створити свій особистий жест прощання.
Також можна створити поробку з обійманцями й зробити з неї подарунок близьким чи листівку на фронт.


середу, 21 лютого 2024 р.

Рідна мова - в рідній школі!

 

21 лютого в усіх країнах світу відзначається Міжнародний день рідної мови

Мова це одна з найважливіших цеглинок у фундаменті кожної нації. Саме у рідній мові закодовано народну мудрість і споконвічні знання, відображено і зафіксовано найглибші витоки ідентичності народу, його ментальність та свідомість.
«Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію». Так говорила Леся Українка.

Під час повномасштабної війни, яку розпочала росія проти України, українська мова стала ознакою національної ідентичності та громадянської позиції, інструментом боротьби з ворогом.
Головна мета росії – знищити українську мову. Тому сьогодні українці боронять свою країну від агресора не тільки зброєю, відстоюють не лише територію і життя людей, але й нашу культуру, наше українське слово.

Упродовж тижня у Ліцеї тривав флешмоб #нас_єднає_мова, присвячений Міжнародному дню рідної мови. Активну участь взяли учні 1-9-х класів нашого ліцею. 

Читайте українською! Думайте українською! Говоріть українською!
І пам’ятайте слова сучасного українського письменника Сергія Жадана: «…Історія нині не просто переписується – вона переписується українською мовою».


Інформаційні години  з нагоди свята відбулися у бібліотеці ліцею. 
Учні 1-2  класів разом із бібліотекаркою дізнавалися про цікаві факти з історії української мови. Переглянули цікаву презентацію, взяли участь у мовній вікторині та залюбки розгадували ребуси й головоломки і в нагороду за гарну роботу отримали маленькі подаруночки - магнітики.



















21 лютого - Міжнародний день рідної мови

 ЗАГОВОРИ, ЩОБ Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ... (Сократ)

"Скільки людина знає мов, стільки разів вона й людина, - тож, хоча б раз станьте людиною, вивчіть свою"

Ці слова належать Йоганну Вольфгангу фон Гете - видатному німецькому письменнику і просвітителю.

Звичайно, добре знати декілька мов, але свою рідну мову - мову матері, мову Батьківщини, повинен знати і вивчати кожен. Адже без рідної мови жодна людина не може повноцінно відчувати себе частиною власного народу, його історії та культури. Наш скарб - це українська мова. Наш обов'язок - берегти й плекати її, щоб вона служила єднанню між поколіннями і возвеличувала Україну й українців. 


Трохи історії…       

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища можна сказати, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати напевно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідний носій цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою.

У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.

Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітником Кирилом Філософом, для запису богослужебних текстів. Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.

Сучасна літературна українська мова з'явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається "Енеїда" І.П.Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

Утиски української мови, так само, як і її носія - українського народу, відбувалися упродовж багатьох століть. Різні держави, під владою яких опинялася Україна, забороняли українську мову і всіляко принижували її.

Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.


У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які все ще продовжують зберігати в собі ряд проблем, вирішення яких видається складним завданням.

Зроблені кроки по збереженню і поширенню рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.

Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона рідна мова.

Кожен українець повинен пам’ятати слова видатної української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову..."
Цікаві факти про українську мову.  
Трикутя, Квадрик та Кружко про особливості української мови – 26 серій. Вивчайте правила та особливості, властиві українській мові
21 лютого - Міжнародний день рідної мови: матеріали до свята




А 21 жовтня в Україні відзначають - День української писемності та мови.
Більше безкоштовних матеріалів на допомогу педагогічним та бібліотечним працівникам знайдете тут  


Вчимо рідну мову граючи

Фразеологізми - окраса мови

Синоніми - слова, схожі за значенням

Антоніми - слова, протилежні за значенням


понеділок, 19 лютого 2024 р.

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 

20 лютого

Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї.

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
                          Читати, щоб знати і пам'ятати...


Миколаївська ОУНБ



Міністерство освіти і науки України інформує, що відповідно до Указу Президента України № 69 від 11 лютого 2015 року в Україні щорічно 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.
Міністерством культури та туризму України виготовлені соціальні відеоролики під назвою «Відзначення Дня Героїв Небесної Сотні».
Відеоролики мають позитивні експертні висновки Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення щодо використання їх в просвітницькій роботі.
Ресурс доступу : https://fex.net/uk/s/md15zma
Лист Міністерства освіти і науки України від 07.02. 2022 №4/306-22 щодо Дня Героїв Небесної Сотні