24 лютого 2022 року о 5 годині ранку росія завдала ракетних ударів по території України й розпочала пряме повномасштабне вторгнення. Почалася Велика Вітчизняна війна Українського Народу проти нацистсько-фашистської орди рф. Українці стали на захист Рідної Землі. Ми впевнені - Україна переможе! За нами Правда, з нами Бог! Нас підтримує весь світ! Українці - вільний, нескорений народ! Слава Україні! Героям слава! Смерть ворогам!

понеділок, 13 січня 2025 р.

20 січня - Герої ДАП

День вшанування пам'яті захисників Донецького аеропорту. Незламні кіборги


До 2022 року в Україні пам'ять захисників Донецького аеропорту вшановували 16 січня. 
День вшанування захисників Донецького аеропорту, також День пам'яті кіборгів - день вшанування пам'яті захисників, які тримали оборону Донецького аеропорту з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року під час війни на сході України. 

Відео Тетяни Мартиненко (Ярівський ліцей)

Відзначається щороку 20 січня, згідно зі спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України
Всеукраїнський день пам’яті захисників Донецького аеропорту було встановлено з ініціативи українських воїнів, які 242 (244) дні боронили цей стратегічний об’єкт.
Бої за аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року і закінчились після повної руйнації старого та нового терміналів.


У Донецькому аеропорту та селищі Піски протягом цього періоду воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку "Дніпро-1", Добровольчого українського корпусу (ДУК) та інші.
В обороні аеропорту також брали участь волонтери і медики.
За стійкість і незламність українських захисників назвали "кіборгами". Вони стали символом мужності та відданості ідеалам вільної та незалежної України.


У період з 18 до 21 січня 2015 року внаслідок підриву окупантами термінала ДАП загинуло 58 "кіборгів", тож 21 січня було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу, який був повністю зруйнований і не придатний для оборони.
Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, декого - посмертно.
Бої за Донецький аеропорт - одні з найзапекліших у війні на сході України. Звитяжна оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а їхній подвиг забуттю не підлягає.


Сьогодні наші воїни продовжують стримувати ворога на сході України, тим самим доводячи усьому світові, що українська нація є незламна та непереможна
Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року "кіборги" знову зі зброєю у руках захищають Батьківщину.

Бібліографія статей
(подана у зворотній хронології та алфавіті авторів)


2023
Штогрін Ірина. «Вони ще тоді показали, що Україна чинитиме опір». Дні пам’яті оборонців Донецького аеропорту / Штогрін, Ірина // Радіо Свобода. 2023.  20 січ. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-oos-boyovyky-obstrilyzelenskyi-dap-kiborgy/32225868.html «Вони вистояли! Не витримав бетон!» – так в Україні говорять про оборонців Донецького аеропорту. Їх називають «кіборгами», віддаючи належне тій затятості, з якою вони вісім місяців утримували непристосований для оборони об’єкт під постійними обстрілами, відбиваючи атаку за атакою. «Кіборги», як кажуть експерти, показали Путіну, що Україна здатна чинитиме опір агресії росії.

2022
Україна. Міністерство оборони України. Про День вшанування захисників Донецького аеропорту:  наказ Міноборони України від 20.01.2022 № 21/24 / Оф. сайт Міноборони України // Міністерство оборони України. 2022. 20 січ. UPL: https://www.mil.gov.ua/content/mou_orders/mou_2022/21_nm_24.pdf:  З метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій, спільним Наказом Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України установлено в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту відзначати щороку 20 січня
Битва за Донецький аеропорт: хроніка подвигу, цифри, факти, значення та уроки // АрміяInform.  2022.  20 січ. URL: https://armyinform.com.ua/2022/01/20/bytva-za-doneczkyj-aeroport-hronika-podvygu-czyfry-fakty-znachennya-ta-uroky/: 20 січня - День вшанування захисників Донецького аеропорту 

Неїжмак, Василь. З останнього бою — в безсмертя / Неїжмак, Василь // Голос України.  2022.  15 січ. (№7).  С. 9. URL: http://www.golos.com.ua/article/355140. 16 cічня — День пам’яті захисників Донецького аеропорту 

Штогрін, Ірина. Сім років: «вежа ДАПу упала, але стала символом, що Україна не здасться» / Штогрін, Ірина // Радіо Свобода.  2022.  13 січ. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/oborona-dapu-vezha-symvol/31652909.html:  13 січня 2015 року, після кількаденного невпинного танкового обстрілу російськими гібридними силами, упала диспетчерська вежа Донецького аеропорту. Однак, знищена фізично, вона вже на той момент стала незнищенною як «символом здатності України чинити опір». Вежа вже була символом оборони Донецького аеропорту, а сама ця оборонна епопея, уперше після завершення Другої світової війни, «увійшла в історію України і Європи, як приклад героїзму в обороні своєї країни». Вежа упала, а Україна встояла...Радіо Свобода публікує цитати із розповідей «кіборгів» і історію вежі Донецького аеропорту через розповіді учасників подій.

2021
Губаш, Михайло. Символ воїнської мужності й духу / Губаш, Михайло // Сільські вісті.  2021.  22 січ. (№5). URL: http://www.silskivisti.kiev.ua/19853/index.php?n=47812 

Оборона Донецького аеропорту. Як це було // ВВС news Україна.  2021.  16 січ. / URL: https://www.bbc.com/ukrainian/features-55682918 .

Сторінки мужності та самопожертви  / Інф. "ГУ" // Голос України.  2021.  26 трав. (№97).  С. 1.URL: http://www.golos.com.ua/article/346424: сім років тому почалися бої за Донецький аеропорт

Шрамович, В'ячеслав. Після Донецького аеропорту:  долі кіборгів, які вижили / Шрамович, В'ячеслав // BBC News Україна.  2021.  21 січ.

Штогрін, Ірина. «Поворотний пункт» / Штогрін, Ірина // Радіо Свобода.  2021.  26 трав. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/znachennya-oborony-donetskogo-aeroportu/31275122.html: як оборона Донецького аеропорту змінила ставлення до України?  26 травня – річниця початку оборони Донецького аеропорту у війні, яку розпочала Росія, окупувавши у 2014 році Крим і розпочавши бойові дії на Донбасі. Яке значення для України мала така тривала оборона (242+2 дні, за уточненими даними)? І як вона вплинула на плани Кремля? Ці запитання Радіо Свобода поставило учасникам боїв за ДАП і військовим експертам

Штогрін, Ірина. Чому 244, а не 242: «кіборги» про останні два дні оборони Донецького аеропорту. / Штогрін, Ірина // Радіо Свобода. 2021.  23 січ. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/oborona-donetskogo-aeroportu-244/31064068.html. 23 січня 2015 року називають останнім днем оборони Донецького аеропорту «кіборги», яких опитало Радіо Свобода. І хоч офіційно Днем пам’яті захисників Донецького аеропорту встановили 16 січня, учасники боїв кажуть, що у цей день «новий термінал ще був наш», а найтрагічнішими були 19-е (перший підрив перекриття терміналу), 20-е (другий підрив), коли загинуло 48 бійців, і 21 січня (катування у полоні тих, хто вижив, страта Ігоря Брановицького). Саме ці дні оборонці ДАПу вважають днями пам'яті. Так само вони наполягають, що оборона Донецького аеропорту тривала 244 дні, а не 242, як це рахували спочатку. Чому? Ось їхні пояснення


2020
Зятьєв, Сергій. Герої новітньої української історії: 20 січня — День пам’яті захисників Донецького аеропорту... / Зятьєв, Сергій // День.  2020.  16 січ.(№ 6) .  С. 4-5. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/geroyi-novitnoyi-ukrayinskoyi-istoriyi 
«Це не люди - це кіборги...». Так, зважаючи на немислиму людську витривалість, героїзм і незламність духу оборонців Донецького аеропорту, назвав їх ворог. Оборона Донецького аеропорту тривала 242 дні й ночі. І в спеку, і в лютий мороз наші солдати й офіцери під шаленими обстрілами «градів» відстоювали цей невеличкий клаптик української землі.

Кущ, Павло. Міцніші за бетон / Кущ, Павло// Урядовий кур`єр.  2020.  21 січ. (№11).  С. 3. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/micnishi-za-beton/ П’ять років тому українські бійці припинили оборону вже вщент зруйнованого термінала донецького аеропорту 
20-22 січня 2015 року вцілілі захисники руїн донецького аеропорту стали залишати позиції й виходити на «велику землю». Бо на відміну від звичайних людей, тих умов, які на той момент тут склалися, не витримав навіть надміцний бетон: бойовики підірвали перекриття нового термінала. Серед останніх, хто з боями пробивався з-під руїн, були два десятки бійців 90-го окремого аеромобільного батальйону. Щоправда, 27 січня українці внаслідок успішної операції знов тимчасово відвоювали частину цієї території, щоб забрати тіла побратимів, які тут залишилися.


2019
«Кіборги» виявилися міцнішими за сталь і бетон / Відділ новин «УК»// Урядовий кур`єр.  2019.  22 січ. (№13).  С. 2. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/kiborgi-viyavilisya-micnishimi-za-stal-i-beton/. Україна та її громадяни пам’ятатимуть героїв, які стали на захист рідної землі, не пробачать ворогу завданого болю і втрат та ніколи не змінять обраного шляху 

2018
Кущ, Павло. «Гусеничні кіборги»: дорогою смерті, дорогою мужності. / Кущ, Павло // Урядовий кур`єр.  2018.  20 січ. (№14).  С. 5. URL: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/gusenichni-kiborgi-dorogoyu-smerti-dorogoyu-muzhno/. Mеханік-водій Дмитро Зеляк вивіз з-під обстрілів понад дві сотні поранених захисників донецького аеропорту. 21 січня 2015 року завершилося виведення українських бійців із вщент зруйнованого донецького аеропорту.  


2017
Коротченко, Валерія. Ангел з ДАПу / Коротченко, Валерія // Військо України.  2017.  №9.  С. 24-27. URL: http://viysko.com.ua/journal/angel-z-dapu/  Над самою лінією горизонту починав займатися світанок. Будівля донецького аеропорту дивилась на нього нечисленними зіницями вибитих вікон. «Він сидів на парапеті, просто спиною до вікна, не ховаючись. Я впізнав його за светром синього кольору. Він у ньому чомусь ходив…», – згадував «Кіборг» Станіслав Стовбан. Таким Ігор Брановицький і залишився в пам’яті своїх побратимів: стомлений ангел-охоронець у напіввійськовій формі зі світлим поглядом та відкритою усмішкою

2016
Присяжний, Олександр. Вони змінили війну, а війна змінила їх / Присяжний, Олександр // Військо України. 2016.№1. С. 6-11. URL: http://viysko.com.ua/journal/8641/: «Кіборги»: рік по тому.

Сушинський, Олег. “Хугарда”: пост-фортеця / Сушинський, Олег // Військо України. 2016.  №4.  С. 2-7. URL: http://viysko.com.ua/journal/hurgada-post-fortetsya-na-poli-boyu-soldaty-bukval-no-zhy-vut-mizh-kulyamy/: на полі бою солдати буквально живуть між кулями  Він – український грузин. Свою ротацію на охоплений війною Донбас запам’ятав назавжди. Разом із побратимами мужньо прикривав і обороняв східний фланг донецького аеропорту. Не приховує, що міг загинути, але пощастило. Від смертельної кулі врятував бронежилет, оминули і міни зі снарядами, якими безперервно “посипали” українських захисників російсько-терористичні війська. Розповіді про таких унікальних і відчайдушних хлопців, як молодший лейтенант Михайло Чубінашвілі, маловідомі широкому загалу. Їхній внесок не менш значущий, ніж подвиг славетних кіборгів…

2015
Береза, Анастасия. Наш Сталинград / Береза, Анастасия // Новое время страны. - 2015.  23 янв. (№2). С. 16-26. URL: https://nv.ua/project/nash-stalingrad-40003336.html:  оборона Донецкого аэропорта стала самой яркой страницей в современной истории украинских военных. Его руины они в нечеловеческих условиях держали 242 дня Джерело


Книги до теми 

АД 242. Історії мужності, братерства та самопожертви [Текст]: Популярне видання / Укл. І.Штогрін; Фотогр. С.Лойка. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. - 352 с.
Ця книга, що розповідає про 242 дні боїв в АДу (аеропорту "Донецьк"), ніколи не приноситиме заспокоєння чи насолоди. Читати, слухати й дивитися про аеропорт - боляче. І розпитувати про це - справа не з легких. Але все ж читаймо про життя і смерть, про вічайдушність і страх, про любов і дружбу, про те, що і чому захищали в аеропорту "Донецьк" українські бійці


Вовк Ірина. Донецький аеропорт. Справжня історія [Текст]: у 2-х кн. Частина 1. Новий термінал / Вовк Ірина. Харків: Фоліо, 2022. 416 с.
Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо. Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало. У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.


У другій частині книги автор розповідає про останні, найтрагічніші, дні оборони аеропорту. Про все, що відбувалося тоді день за днем, свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці. Пам’ять про героїв бережуть родини загиблих «кіборгів», їхній подвиг закарбований у віршах і піснях, книгах і фільмах.



Вовк Ірина. На щиті. Спогади родин загиблих воїнів. Донецький аеропорт. Книга 2 [Текст]: Вовк Ірина. Харків: Фоліо, 2020. 576 с.
Друга книга тритомника — про загиблих у «котлі» Цвітних Пісків (цей епізод війни чомусь лишився непоміченим), про розстріляну Луганщину під містом промовистого імені — Щастя, про донецький форпост — ДАП, що у свідомості громадян постає «символом», за який полягли герої-кіборги, полонені й розстріляні після тортур.
Спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, зібрані й художньо адаптовані, — це потреба людської пам’яті, пам’яті серця про незабутніх. Це непроминальний біль живих, їхня туга за втраченим, а також нагадування людям цивільним, хто заплатив найдорожчу ціну за їхній спокій і добробут.
У виданні використані фотоматеріали з родинних архівів.

Золотухина, Инна. Война с первых дней [Текст]: Громадсько-політичне видання / Золотухина, Инна; Худож. Л.П.Вировець. - Харьков: Фолио, 2015. - 222 с.
Коли горить Батьківщина, жоден, навіть досвідчений військкор не може відсторонено спостерігати за подіями. І неминуче стає безпосереднім учасником трагедії, пропускаючи через себе все те, що відбулося і відбувається на його очах: анексію Криму, незаконні "референдуми", військові дії і окупацію Донбасу. Автор цієї книги не просто пише про АТО. Разом з героями своїх репортажів - волонтерами, бійцями і лікарями - він бореться за свою країну за допомогою пера і паперу. І не претендує на аналіз того, що сталося. Час осмислення прийде пізніше. Після закінчення війни






Лойко, Сергій. Аеропорт [Текст] : Роман: Художнє видання / Лойко, Сергій. - К. : Брайт Стар Паблішінг , 2015. - 344 с.
Аудіокнига. URL: https://youtu.be/-9Zk1TKxdZs

Дія роману починається в Аеропорті й розгортається похвилинно протягом останніх п’яти днів понад 240-денної облоги. Хоча роман заснований на реальних фактах, усі персонажі – плід художнього вимислу, як і назва Аеропорту. Маленький український гарнізон Аеропорту денно й нощно відбиває атаки супротивника, який значно переважає його у живій силі й техніці. Але тут, у цьому зруйнованому до підвалин Аеропорті, підступні й жорстокі вороги зіштовхуються з чимось неочікуваним і неймовірним. Із кіборгами. Вороги самі так назвали захисників Аеропорту за їхню нелюдську живучість та впертість приречених. Кіборги, своєю чергою, ворогів прозвали орками.




Фертіліо, Даріо. Люди й кіборги [Текст]: Документальна театралізована оповідь на шану України / Фертіліо, Даріо, Пономарьова, Олена; Вступ. слово Д.Фертіліо, Післямова О.Пономарьової. - К.: Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2017. - 80 с.
Люди й кіборги - документальна театралізована Оповідь про російську агресію в Україні та оборону Донецького летовища як одну з найдраматичніших та глибоко символічних сторінок нинішньої війни, евфемістично йменованої АТО. Громадянська належність авторів до різних країн (Італія, Україна) дає їм змогу об’ємніше побачити й різнобічно показати читачеві, що відбувається не тільки в Україні, а й у Європі ХХІ століття після Революції Гідности на Майдані. В формленні видання використані фото учасників АТО




Вшанування пам’яті
  • Про бої в ДАПі та його захисників Леонід Кантер та Іван Ясній створили повнометражний документальний фільм «Добровольці Божої Чоти»;
  • «5 кіборгів» - документальний фільм, який розповість про те, що відбувалось під час захисту Донецького аеропорту та історію розвитку подій в ході Антитерористичної операції, яка почалась навесні 2014 року.
  • 2017-го на екрани вийшов художній фільм «Кіборги» режисера Ахтема Сеітаблаєва; 
Офіційний трейлер фільму

  • Укрпошта - марку на честь «кіборгів».
  • Окрім державних нагород, на вшанування пам’яті героїв Нацбанк випустив монету «Захисникам Донецького аеропорту»;

На аверсі монети розміщено: угорі ліворуч - напис «УКРАЇНА» (півколом), під яким рік карбування монети («2018») та малий Державний Герб України; у центрі - стилізовану композицію: дві чоловічі руки зі зброєю різних епох, що символізує захисників України різних часів; на дзеркальному тлі написи: «ЗА ЧЕСТЬ! ЗА СЛАВУ! ЗА НАРОД!»; унизу ліворуч - номінал «10/ГРИВЕНЬ» на стилізованому фрагменті щита; праворуч - логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку



На реверсі монети розміщено стилізовану композицію із зображенням захисника аеропорту на тлі напівзруйнованої вежі, над якою майорить український прапор; праворуч - прострілена арматура з вертикальними написами: «КІБОРГИ. UA/ 26.05.2014/21.01.2015.»








Posted by at Немає коментарів:

вівторок, 24 грудня 2024 р.

На порозі вже Різдво!

24 грудня (до 2022 року - 6 січня), у переддень Різдва, християни всього світу збираються в родинному колі за Святою вечерею. 
Цей день є дуже значущим для вірян, адже саме в ніч на 25 грудня (до 2022 року - 7 січня) з’явився на світ Ісус Христос і розпочалось сучасне літочислення.
Римо-Католицька Церква, більшість протестанських і православних церков, включаючи Константинопольску (крім Афона), Антиохійську, Олександрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня, за Григоріанським чи Новоюліанським календарем.




Чому Різдво святкують 25 грудня 

Григоріанський календар запровадив Папа Григорій XIII у 1582 році. Більшість православних церков також відмовилися від юліанського календаря після Собору Вселенського патріарха у 1923 році, коли прийняли Новоюліанський календар. Новий календар відзначається високою точністю й практично збігався з григоріанським.
Водночас досі від старого юліанського календаря не відмовилася Російська православна церква (РПЦ), Єрусалимський патріархат, Грузинська й Сербська православні церкви, а також Україна, яка робить перші кроки переходу на новий календар, який став офіційно визнаним стандартом у більшості країн світу.
Саме за новим літочисленням, Новий рік йде після Різдва, а не навпаки.
Святвечір – одне з найурочистіших християнських свят і заключним днем Різдвяного посту.
На Святвечір готуть 12 пісних страв – за кількістю апостолів у Христа. Як тільки на небосхилі з’являлася перша зірка, вся родина повинна сідати вечеряти. День надвечір’я завершує Пилипівський піст перед Різдвом, тому цього дня є строгий піст.
У Святвечір прийнято попросити вибачення у людей, яких образили, а також пробачити всіх своїх ворогів.

Приготування до Святвечора

До Різдва в Україні готувалися ще з літа. Під час жнив перший, а в деяких місцевостях – останній сніп збіжжя (жита або пшениці) залишали необмолоченим. До нього додавали також по кілька стеблин з інших злаків і перев’язували одним двома, а інколи трьома перевеслами. Цей сніп, який нині більше відомий як «дідух», вносили до хати в навечірня Різдва Христового.
Традиційні в наш час ялинки в хатах українців з’явилися переважно аж у першій половині ХХ ст. Спочатку їх підвішували до сволока і лише згодом почали ставити на підлогу. Прикрашали ялинку свічечками, горішками, яблучками, медівниками або домашніми тістечками.
До свята мав бути наведений порядок і на подвір’ї, і в господі. Всі знаряддя повинні бути на своєму місці. Все, що було позичене, потрібно було повернути додому, але також і самому повернути позичене.


Поміж 12-ма стравами Святої Вечері на першому місці стоїть кутя. Це варена пшениця з медом, в яку господині часто додають меленого маку та подріблених волоських горіхів. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, а мед - символ вічного щастя святих у небі.


Поки господиня ставить страви на стіл, господар має нагодувати усю худобу, щоб вона теж була ситою на Святвечір. Символізм цього звичаю у тому, що худоба своїм диханням зігрівала новонародженого Ісусика.
Коли на небі з’являлася перша зірка, аж тоді родина може сідати до столу після дня суворого посту, під час якого ніхто не мав права їсти, окрім малих дітей.
Перед вечерею зачиняються двері до хати, і вся родина стає до спільної молитви.
На святковому столі ставлять високу воскову свічку, яку не гасять весь вечір.
У Святвечір прийнято колядувати в родинному колі і не вживати алкоголю. Джерело

Більше цікавої інформації (Читати далі...)

Posted by at Немає коментарів:

неділя, 22 грудня 2024 р.

Новорічне свято наближається!

Прекрасне свято - Новий рік! І дорослі, і малі з нетерпінням чекають на подарунки під ялинкою! Але просто так, звичайно,  ніхто подарунки роздавати не буде. Потрібно вивчити або віршика, або пісеньку, або ж танок затанцювати. Кожен вибирає те, що йому до душі.
Підбірка зимових пісеньок та віршиків якраз стане в нагоді.


Цікаві завдання для дітей на новорічні свята


Вірші про зиму
Вірші про сніжинки
Вірші про сніг та сніжинки
Вірші про Новий рік
Вірші про ялинку
Дитячі пісні про зиму
Пісні про зиму
Пісні новорічні
Підбірка дитячих новорічних пісень

Трохи історії щодо святкування Нового року

В Україні новорічне свято було одним з найважливіших і найулюбленіших подій у році. Раніше Новий рік святкували 1 березня, адже весна завжди асоціюється з початком робіт на землі і зародженням нового життя.
На честь весняного Нового року в кожній родині накривали святковий стіл і за допомогою пісень і танців раділи, що зима пішла. А ще співали знаменитого на весь світ «Щедрика» - «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка…»

1 січня Новий рік стали відзначати в 1700 році. Саме з того часу, українці почали прикрашати ялинку, проводити веселі свята й маскаради, дарувати подарунки. Спочатку на ялинки замість іграшок чіпляли плоди: яблука, як символ родючості; горіхи; яйця, як символ постійного життя, гармонії і благополуччя.
У XVII ст. прикрашали різдвяне дерево фігурками й вирізаними з кольорового паперу квітами, яблуками, вафлями, позолоченими дрібничками, цукром.

В Україні звичай ставити ялинку на новорічні свята запозичили із Західної Європи.
До 1917 року Новий рік мало хто святкував. Основними зимовими святами українців були Різдво (25 грудня), Маланки (31 грудня) та День Святого Василя (1 січня), оскільки всі люди були віруючими.
На почесному місці ставили прообраз сучасної ялинки – солом’яного дідуха. Цей оберіг виготовляли з останніх снопів пшениці, жита чи вівса, зібраних на своєму полі.
Головним новорічним святом українців було Різдво 25 грудня. Хлопці й дівчата ввечері 24 грудня колядували та водили «козу».
Ранок 25 грудня починається з того, що люди вітають один одного фразою «Христос народився!» і відповіддю «Славімо Його!»

Наші бабусі вірили, що новорічна ніч особлива в усіх відношеннях. В цей день Бог ніби відкриває небесні ворота і чує всі прохання, звернені до нього. Також 31 грудня господині влаштовували багату сімейну вечерю, яку до цих пір називають Щедрою.
У цей святковий вечір українці щедрували та «водили Маланку», а 1 січня засівали «На щастя, на здоров’я, з Новим роком!»

Крім того, в новорічну ніч молоді жінки і дівчата любили ворожити. Гадали на картах і книгах, сіні, погоді за вікном, сірниках, нитках і інших предметах.

Як святкують Новий рік в Україні зараз? На Новий рік прийнято збиратися всією сім'єю за святковим столом, прикрашати будинок і дарувати подарунки.
У сучасного Святого Миколая справ на Новорічні та Різдвяні свята дуууже багато: 
  • 6 грудня, у день Святого Миколая діти отримують смаколики під подушку; 
  • на Різдво (25 грудня) та на Новий рік (1 січня) Святий Миколай приносить подарунки дітям під ялинку. 

А як на рахунок діда Мороза, якого всі так колись чекали? Сьогодні ще мало хто знає, що справжній дід Мороз був зовсім не добрий, а навпаки – злий і жорстокий.
Величезний злий дід, що виморожував людей, худобу та заготовлені припаси. А щоб його удобрити, йому приносили жертву, іноді навіть людську. Це опис стародавнього міфічного персонажа, який уособлює зиму та лютий холод. Він мав різні імена: Трескун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.

Ми всі знаємо Діда Мороза, як доброго дідуся, що приносить подарунки під ялинку. Але, насправді, від Мороза взяли лише назву, а ось ОБРАЗ доброго діда – від Святого Миколая. І якщо взяти європейську назву Санта Клаус – це у перекладі означає «Святий Миколай».
Отак усе просто. Святий Миколай приходив разом із Ангелами, а довкола Діда Мороза збігаються лісові звірята, а поряд – онука Снігуронька. З’являється він уперше наприкінці 30-х років ХХ ст. у росії, тому українським Діда Мороза назвати складно.
Posted by at Немає коментарів:
Labels: , , , , ,

субота, 14 грудня 2024 р.

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Указ N 945/2006 про установу цієї пам’ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.
У багатьох можуть виникнути сумніви, навіщо потрібно вшановувати цю подію, якщо є 26 квітня - Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф, і чому саме 14 грудня вибрано для вшановування учасників ліквідації.
Справа в тому, що 30 листопада 1986 р. було закінчено будівництво саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, а 14 грудня в газеті «Правда» надруковано повідомлення про те, що держкомісією був прийнятий в експлуатацію комплекс захисних споруд.


Ті, хто вважають 14 грудня своїм святом, вже давно називають цей день - Днем ліквідатора. Ще в 1986 р. учасники ліквідації зібралися разом, щоб відзначити свою першу перемогу. У 1994 р. громадські організації чорнобильців України звернулися з листом до керівників держави, у якому запропонували заснувати в календарі день учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи. Тоді офіційне рішення не було прийнято, але ліквідатори самостійно почали відзначати цю дату. Святкування було офіційно дозволено, від різних силових структур виділялася почесна варта, покладалися вінки від керівників держави, іноземних посольств і громадських організацій, але було відсутнє визнання цього дня на державному рівні.


14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інформаційно-методичні матеріали






Додання державного статусу Дню ліквідатора ще раз нагадує суспільству про проблеми ліквідаторів-чорнобильців, найважливіша з яких - недостатній для нормального життя розмір пенсії. Безпосередньо з цією проблемою пов’язана й інша - проблема статусу ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Тільки перші 5 тисяч з тих, хто ліквідовував аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення, а з 1992 р. всім іншим видавали «корочки» постраждалих від чорнобильської катастрофи.
Незважаючи на всі труднощі і проблеми, самі ліквідатори називають 14 грудня святом. У ліквідації катастрофи на ЧАЕС брали участь більше 650000 людей з усього Радянського Союзу, з яких більше половини представляли тодішню УРСР. 
Posted by at Немає коментарів:

вівторок, 10 грудня 2024 р.

Знай права, виконуй обов'язки! 

10 грудня у світі відзначають Міжнародний день прав людини, який було засноване 4 грудня 1950 року на засіданні Генеральної Асамблеї ООН, знаменуючи річницю ухвалення Асамблеєю Загальної декларації прав людини в 1948 році.

Засновники свята висловлювалися за розширення прав людини, активну пропаганду ідей рівноправності, соціальної відповідальності та взаємодопомоги.

Загальна декларація стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини. Крім основних прав людини, Загальна декларація прав людини докладно перелічує політичні, громадянські права і свободи людини, а також права в економічній, соціальній і культурній сферах.

Загальна декларація прав людини спонукала людство до розробки та укладення численних конвенцій, декларацій та протоколів з прав людини: 
1950 р. – Європейську Конвенцію захисту прав людини та основних свобод; 
1959 – Декларацію прав дитини, в 1966 р. – пакти про права людини тощо. 
Також було створено різноманітні установи та посади для більш об’єктивного дотримання державами прав людини – Комісія ООН з прав людини та Уповноважений з прав людини.
Posted by at Немає коментарів:

субота, 7 грудня 2024 р.

7 грудня - Міжнародний день української хустки


 День української хустки

Хустка несе колорит і є не тільки елементом вбрання, але і важливим національним оберегом. З давніх часів вона була важливим символом української культурної спадщини. Хустки передавали у спадок за жіночою лінією і оберігали, адже це була сімейна реліквія.
Зараз хустки повертаються в моду. Їх використовують у своїх колекціях як українські, так і закордонні дизайнери. Тож і сьогодні учні та педагогині нашого освітнього закладу мали можливість похизуватися шикарними хустками та взяти участь у загальноукраїнському флешмобі "Українська хустка"



Цікаві факти про українську хустку

  • Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
  • Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
  • Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
  • Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
  • Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
  • Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
  • Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
  • Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
  • Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій. Джерело

Перевір себе




Posted by at Немає коментарів:

пʼятниця, 6 грудня 2024 р.

6 грудня - День Збройних Сил України


Емблема ЗСУ

Прапор ЗСУ


















Збройні сили України (ЗСУ) - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладені завдання з оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Структурно поділене на 3 види та 2 окремі роди військ/сил.
Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України, а також беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом

До складу Збройних сил України входять:


Сухопутні війська - найчисленніший самостійний вид збройних сил України, головний носій їх бойової могутності, призначений для ведення бойових дій переважно на суходолі.










Повітряні сили Збройних сил України - один з головних носіїв бойового потенціалу Збройних сил України. Цей високо маневрений вид Збройних сил призначений для охорони та оборони повітряного простору держави, особливо важливих та стратегічних державних об'єктів, ураження з повітря об'єктів противника, авіаційної підтримки своїх військ (сил), висадки повітряних десантів, повітряного перевезення військ і матеріальних засобів та ведення повітряної розвідки.



Військово-морські сили Збройних сил України - це вид збройних сил України, призначений для захисту суверенітету і державних інтересів України на морі, розгрому угруповань ВМС противника у визначених військово-морських зонах самостійно та у взаємодії з іншими видами Збройних сил України, сприяння Сухопутним військам Збройних сил України на приморському напрямку.






Сили спеціальних операцій Збройних сил України (ССО ЗС України) — підрозділи спеціально навчених фахівців, які мають спеціальні можливості у сферах розвідки, прямих акцій та військової підтримки для виконання складних, небезпечних, інколи політично чутливих операцій, що проводить командування ССО.






Десантно-штурмові війська Збройних сил України, ДШВ ЗСУ - це окремий рід військ у складі Збройних сил України, призначений діяти як повітряний десант, а також для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. До складу військ входять повітряно-десантні, аеромобільні та штурмові частини.





Сили територіальної оборони Збройних сил України (Сили ТрО ЗСУ) - окремий рід сил ЗСУ, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони. Безпосереднє керівництво територіальною обороною здійснюється Головнокомандувачем ЗСУ через Командувача Сил територіальної оборони.






Інші підрозділи допоміжного характеру
  • Війська територіальної оборони України
  • Військова служба правопорядку
  • Медична служба
  • Капеланство
  • Юридична служба
  • Соціально-психологічна служба


Джерело: Вікіпедія

Добірка тестів про різні види сил і роди військ ЗСУ. Гайда разом перевіряти свої знання:

✔ Що ти знаєш про Сили територіальної оборони ЗСУ? https://bit.ly/46IPO4g
✔ Що ти знаєш про воєнну розвідку України? https://bit.ly/47KhE1q
✔ Що ти знаєш про Війська зв’язку та кібербезпеки ЗСУ? https://bit.ly/46Mcy3g
✔ Що ти знаєш про Повітряні сили ЗСУ? https://bit.ly/3uR1lBb
✔ Що ти знаєш про Сили спецоперацій ЗСУ? https://bit.ly/47GjosF


Віримо в ПЕРЕМОГУ! Віримо Збройним Силам України!

Військові символи Збройних Сил України

Емблеми родів військ Збройних Сил України
Posted by at Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)