Всесвітній день читання вголос

Хто ця людина - хочеш ти знати? Дізнайся, про що вона любить читати?

 4 лютого - Всесвітній день читання вголос!

А давайте разом почитаємо вголос! Адже читання вголос не лише розвиває швидкість мовлення, розширює словниковий запас, покращує розуміння й активне слухання, а ще й знижує стрес і робить нас щасливими.

Дорослим і малим, бабусям і дідусям, батькам і дітям пропоную вмоститися зручненько і всім разом або поодинці здійснити цікаву мандрівку сторінками веселих і повчальних казок та оповідань, які подарувала нам талановита письменниця, випускниця нашого освітнього закладу (1980 рік) - Євдокії Тютюнник (Новікова)

Нема сил уже чекати - сіла книжечку читати.

Паралельно, як завжди, стала печиво пекти.

Полетіли враз хвилини в "Іменини цибулини".

Ох і книжка. Ну й цікава. Все б читала і читала...

У дитинство зазирнула... А про печиво забула 

(Тетяна РУЖАНСЬКА. Написала під враженням від прочитаного)

«Іменини цибулини» - шедевр для дітлахів. Книжечка – оригінальна та неповторна. Кожна історія має динамічний, цікавий і дотепний сюжет. Водночас ці веселі оповідання… написані віршами, та ще й напрочуд майстерно! Тут – гарна, жива українська мова, яскравий та колоритний стиль, багато чудових казкових персонажів, прекрасні малюнки.

Завантажуй, роздруковуй, читай! 

Запрошуємо вас у світ дивовижних історій та пригод, які потрапили до нас зі сторінок книжечки "Іменини цибулини". 

Якщо ти вмієш і любиш читати - читай вголос! 

Якщо ти ще не дуже впевнений читач - слухай аудіоказки! 

Відчуй радість від спілкування з книжкою. 

Читати - це круто! 

Мамина помічниця

Хоробрий кораблик

Нерозлучні друзі

Мама квочка

Рудохвості

Хрущ перукар

Гудзик

Мальоване щастя

Кашик

Вдячний лопушок

Бідний бабайчик

Халамидний півник

Допитливий бурячок

Чарівна чашка

Лінива голочка

Солодкий марафон

Ще більше авторських та народних казок, цікавих, веселих і повчальних оповідань знайдете в Аудіоскрині  

Аудіоскриня "Літературні мандрівки" - це проєкт, спрямований на збільшення контенту українською мовою для дітей, підлітків і дорослих. Відкрийте її для себе - і на вас обов’язково чекатимуть неповторні літературні мандрівки.

Висловлюємо щиру подяку Євдокії Тютюнник за добру і безкорисливу справу!

 А наших юних читайликів та їхніх батьків, завжди будемо раді бачити

у стінах нашої бібліотеки!

4 лютого - Всесвітній день читання вголос

Щороку в першу середу лютого світова спільнота книголюбів відзначає Всесвітній день читання вголос. Це свято зініціював у 2010 році Міжнародний освітній проєкт «LitWorld».

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

Читати вголос корисно всім. Але далеко не кожна людина усвідомлює це. 

Насправді, читати вголос потрібно всім – і дорослим і малим. Дошкільнята, слухаючи читання мами чи тата, розвивають вміння говорити, розпізнавати слова й літери і, звичайно, читати самостійно, готуватися до школи.

Школярі, читаючи вголос, удосконалюють своє вміння читати і слухати, покращують успіхи у навчанні. Крім того, це насправді весело!

Сьогодні читати книжки можна у будь-якому форматі – паперовому, аудіо чи електронному. Але якщо ви, все ж таки, маєте сумніви щодо читання вголос, пропоную декілька причин, які, можливо, переконають вас у перевагах такого читання:

• Читання вголос формує словниковий запас. Під час читання історій ви дізнаєтесь значно більше нових слів, ніж під час звичайного спілкування.
• Читання вголос покращує розуміння текстів.
• Читання вголос - зразок для наслідування.
• Читання вголос дозволяє почути, як звучить мова.
• Читання вголос формує вміння слухати, виховує розуміння багатства мови й допомагає навчитися сприймати інформацію на слух.
• Читання вголос активізує відразу кілька видів пам'яті (зорову, моторну і слухову), що сприяє кращому запам'ятовуванню інформації та розвитку різних відділів головного мозку.

Результат: читання вголос - це чудове тренування для виразного та чіткого мовлення, вправа для розвитку дикції та можливість для збільшення словникового запасу.

Дидактичні матеріали за посиланням

Шаблон - прогрес успіхів з читання - "ЧИТАЮ З КОКОСИКОМ" для 1 класу
Як заохочити дитину до читання

Читання як гра: 8 лайфхаків для учнів початкової школи

"Книжки оживають" - анімації створені на основі книжок

2 лютого - День бабака

День бабака: що означає це свято?

Традиції свята

Найбільш популярне це свято у США. Традиція прогнозувати погоду за поведінкою тварин була притаманна для багатьох народів світу. Зокрема, ще в Стародавньому Римі 2 лютого відзначали День їжака: тварину будили і спостерігали, чи побачить вона свою тінь.

У Німеччині аналогічну місію було покладено на борсука. Поселенці саме з цієї країни привезли із собою цей звичай до США, де борсука на посаді «головного метеоролога» замінив бабак.

У цей день і нині за поведінкою бабаків визначають тривалість весни і погоду. Свято стало офіційним у 1886 році. Найвідоміший у світі бабак – Філ із міста Панксатоні в Пенсільванії (США). За підрахунками американських кліматологів, точність прогнозів Філа становить 39%.

Українські традиції

День бабака в Україні набув популярності зовсім нещодавно, хоча традиції передбачати погоду за поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні. 

На заході України День бабака відзначають 15 лютого - на Стрітення. Але, згідно з українськими традиціями, бабак прокидається від зимової сплячки на свято Явдохи (14 березня). Далі бабак виходить з нори, тричі свистить, а потім знову лягає на другий бік і так спить аж до Благовіщення (7 квітня). Цього дня люди виходили в поле, особливо в степовій Україні, щоб почути свист бабака.

Вагомий внесок у популяризацію свята зробив культовий однойменний фільм "День Бабака" 1993 року з Біллом Мюрреєм у головній ролі. В Україні «діяли» два бабаки-«метеорологи» - слобожанський Тимко (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В.Каразина в с. Гайдари, Харківщина) і галицький Мишко (з 2009 р. живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі).  В 2012 році Тимко пішов на «пенсію» за віком та його підмінив Тимко II, а галицького Мишка в 2016 році змінила бабачиха Маруся.

На Харківщині День бабака відзначають з 2004 року. Батько Тимка III й водночас його попередник - Тимко II - передбачав погоду сім разів.

Як відбувається «прогнозування»

Щороку цього дня рано-вранці в містечку Панксатоні, в горах штату Пенсільванія, з нірки випускають бабака на ім’я Філ, який згідно з легендою, повинен передбачити строки початку весни. Присутні спостерігають за поведінкою бабака.

Повне офіційне ім’я американського бабака – «Великий Філ – провидець із провидців, мудрець із мудреців, пророк із пророків». 

Якщо він бачить свою тінь, то лізе спати назад до нори – отже, буде ще кілька морозних тижнів. Але якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не вертається до нори – варто чекати на ранню весну.

Таке тлумачення пов'язане з шотландським повір'ям, згідно з яким ясна погода на Стрітення Господнє (відзначається 2 лютого за григоріанським календарем) обіцяє «дві зими на рік». А в Німеччині кажуть: якщо бабак бачить свою тінь – зима протримається ще шість тижнів.

Щороку до Панксатоні приїздить майже 20 тисяч туристів з усього світу. 

Прикмети

Якщо день похмурий, бабак не бачить тіні і не повертається в нору, то весна буде ранньою.

Якщо бабак бачить свою тінь і лізе спати в нору, то буде ще кілька морозних тижнів.

Але, як свідчить статистика, прогнози бабаків-"метеорологів" збуваються лише на 40%.

Вікторина "День бабака"

Цікавинки для наймолодших

День бабака: пізнавальна читанка для молодших школярів від EDUC.com.ua

Файл містить 8 карток з короткими замітками про звірка і полем для запису дитиною того, що їй ще відомо про бабака (навіть інформацію з інших карток).

Фліпбук «День бабака» для молодших школярів для цікавого заняття 2 лютого до Дня бабака. Міні-книжечка включає 4 аркуші, на яких потрібно дітям записати інформацію відповідно до теми, а також розфарбувати малюнок. Формат друку - А5.  EDUC.com.ua

Книжкові закладинки-розмальовки "День бабака"

Завантажити pdf

До річниці від Дня народження Всеволода Нестайка

30 січня 1930 року народився найулюбленіший і найпопулярніший український письменник -  Всеволод Зіновійович Нестайко - класик сучасної української дитячої літератури. На його книжках виросло декілька поколінь читачів, адже вони наповнені щирістю і мудрістю, їх можна відкривати для себе на будь-якому етапі життя. У творах Всеволода Нестайка йдеться про найважливіше і найголовніше - дружбу, кохання, справедливість, добро. 

Письменник за 55 років літературної діяльності видав близько сорока книг, оповідань, казок, повістей і п’єс.

Інтерактивна листівка" Всеволод Нестайко та його твори": читай, дивись, слухай, грай

Цікаві факти з життя Всеволода Нестайка

За сімейною легендою, мама народила Всеволода в перерві між читанням Ремарка. Вона розповідала: "Акушер, старий єврей, сказав: «Мадам! У вас, здається, народився письменник!" 

Батько Всеволода, Зеновій Нестайко, народився у Чернелиці. Під час Першої світової війни був українським січовим стрільцем. Воював у лавах УГА, потрапив до польського табору полонених.  1933 року заарештований чекістами, загинув у концентраційному таборі.

Мама В. Нестайка викладала російську мову та літературу. Під час Першої світової війни була сестрою милосердя Російської армії. Після смерті батька, рятуючись від голоду, у 1930-ті роки переїхала з сином до Києва, де під час нацистської окупації організувала маленьку підпільну школу.

Рідною мовою в сім’ї була російська. Однак мати віддала Всеволода вчитися в українську школу, «щоб знав мову свого батька».

У дитинстві  Всеволод, так само, як і герої його майбутніх повістей, гарною  поведінкою не відрізнявся. Разом із сусідом та однолітком Вітасиком Дяченком мріяли стати капітанами далекого плавання. Але, як виявилось, через особливості зору Нестайко не міг стати моряком, а сусід все ж таки став капітаном.

Перше оповідання Всеволод Нестайко написав в 8-річному віці. У ньому йшлося про відважного мисливця, який полював на бенгальського тигра в Африці. 

Пам'ятаючи про своє важке й нерадісне дитинство, письменник казав: "Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство - догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один - стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше."

Перша книжка автора "Шурка і Шурко" побачила світ у 1956 році. А  знамениту казку письменника «В Країні Сонячних Зайчиків» видали у 1959 р. Книга відразу ж стала дуже популярною і була переведена на кілька мов світу. 

За його повістями та оповіданнями поставлено короткометражну стрічку "Тореадори з Васюківки» (1965), фільми "Одиниця „з обманом“ (1984), «Чудеса в Гарбузянах» (1986).

Письменник – лауреат численних літературних премій. А в 1979 р. його трилогія «Тореадори з Васюківки» була внесена Міжнародною Радою з дитячої та юнацької літератури до особливого "Почесного списку Андерсена", як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Помер Всеволод Нестайко 16 серпня 2014 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі. На похорон сотні киян взяли із собою дзеркальця, щоб провести улюбленого письменника сонячними зайчиками.

29(30) січня - річниця бою під Крутами

ГЕРОЇКА ТРАГЕДІЇ КРУТ

Події 29 січня 1918 року назавжди вкарбувалися в пам'ять поколінь українців. Адже під Крутами творилася історія молодої, як і бійці-крутяни, держави. Держави, яка ціною неймовірних зусиль та трагічних втрат заявила про своє право бути вільною від ярма імперії. Станція «Крути» – тільки одна із численних битв в одвічному «хрестовому поході» росії проти України, однак відважні патріоти, які захищали Україну під Крутами – справжні Герої, завдяки яким таки постала наша незалежність. 

Бій під Крутами

Крути: бій за незалежність

Спецпроект "Бій під Крутами. 100 років". Збройне протистояння між Україною та більшовицькою Росією

КРУТИ! Перші кіборги, які врятували першу незалежність України!

Анімована презентація (Джерело: Модерні розробки / Anna Shvaruk)

 

Цікаво знати!

Серед учасників бою під Крутами було п’ятеро жителів Кіровоградської області: Володимир Шульгин, Семен Могила, Сергій Горячко, Михайло Михайлик, Левко Прядко. 

Володимир Шульгин, Семен Могила, Сергій Горячко. 

Що відомо про п'ятьох жителів Кіровоградщини, які брали участь у бою під Крутами?

• Володимир Шульгин (1894-1918) народився у Єлисаветграді в сім’ї українського історика та педагога Якова Шульгина. Рідний брат генерального секретаря міжнаціональних справ, посла УНР в Болгарії Олександра Яковича Шульгина. Отримавши початкову освіту вдома, Володимир в подальшому ґрунтовно вивчає французьку та німецьку мови у приватних гімназіях, а в 1913 році вступає на природничий відділ фізико – математичного факультету університету імені святого Володимира. Будучи вже відомим громадським діячем, Володимир Шульгин організував і очолив Українську студентську громаду в Києві. У 1917 році член губернського комітету Ради представників Київщини, а в жовтні того ж року його було призначено на посаду діловода Генерального Секретарства внутрішніх справ. За покликом серця студенти і гімназисти стали до оборони української держави від більшовицьких військ. Того січневого дня жоден з них не зламався, не покинув передових позицій. Володимир Шульгин загинув у бою під Крутами, похований разом з Володимиром Наумовичем на Лук'янівському кладовищі. 
• Сергій Кузьмович Горячко (24.03.1896-1962), народився в с. Гурівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Кропивницький район Кіровоградської області). Навчався у Саратовській гімназії, потім в Першій Київській військовій школі. Під Крутами був поранений, автор відомої схеми (графічної реконструкції) бою на залізничній станції. Згодом став комендантом 6-ї Січової Стрілецької дивізії. Під час проведення Другого Зимового Походу у 1921 році, в складі середньої групи полковника М.Палія-Сидорянського тяжко поранений біля станції Жмеринка. Деякий час сотник армії УНР проживав у Німеччині, а в 1951 році виїхав до Австралії. До самої смерті на еміграції очолював Союз Українських Комбатантів Вікторії (СУКВ). Похований на кладовищі Фавкнер у Мельбурні. 
• Семен Андрійович Могила (17.04.1897 - 1924) – поручник Армії УНР з доволі мілітарно насиченою біографією. Але спочатку уродженець Глодос спокійно собі працював реєстратором у селищі Рівне Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Щойно дізнавшись про створення Центральної Ради в березні 1917-го та появу національних збройних сил, юнак поїхав до Києва і вступив до 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького. За зразкову поведінку та успіхи у навчанні Семен досить швидко став бунчужним свого курсу. Коли наприкінці 1917 року молодь виїхала для захисту державного кордону, в район станції Доч на Чернігівщині, Могила вже керував ротою завзятих хлопців. Випускник військової школи, згадується в мемуарах Аверкія Гончаренка, фактичного командуючого бою під Крутами, як його активний учасник. А напередодні Семен Могила взагалі очолював розвідку, яка потягом вирушила в напрямку червоних і навіть захопила кількох полонених. Під час відступу з поля бою під Крутами, він попіклувався, аби було винесено всіх поранених юнаків із його сотні. Наприкінці 1918 року Семен повернувся до Рівного, де сформував партизанську групу, яка боролася проти радянської влади. Їх першочергове завдання полягало у знищенні продовольчих загонів на теренах нашого краю. У 1919-1920 рр. у складі куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії брав участь у Першому Зимовому поході, згодом служив у 17-му легко-гарматному курені 6-ї Січової дивізії. Набувши значного досвіду, підпільник Семен Могила працював з 1921 року у Повстансько-партизанському штабі УНР. Удача відвернулась в січні 1923 року, коли його заарештували в містечку Судилків (Хмельницька область) після перетину радянсько–польського кордону. Чекісти намагалися перевербувати ув'язненого резидента, тобто схилити до співпраці. Проте всі "заходи" були марними, незважаючи на допити і тортури, він мовчав. Українського розвідника Семена Андрійовича Могилу розстріляли в Харкові в ніч із 22 на 23 березня 1924 року.
• Михайло Карпович Михайлик (8.11.1897-1924). Двоюрідний брат Семена Могили, теж родом із села Глодоси, став одним із перших, хто написав детальні спогади про той пам’ятний бій під Крутами («День16 січня 1918 року», «Виступ Першої української військової школи») та свій бойовий шлях у роки визвольних змагань. Активіст національного відродження 1917 року у Криму. У 1917-му поручник авіації флоту, член Ради Чорноморської громади, організатор українізації Чорноморського флоту. З 1919 року був старшиною у Київській групі Дієвої армії УНР, у 1920-1921рр. – ад'ютантом куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії. Брав участь у Першому і Другому Зимових походах, отримав поранення. Після переходу українського війська річки Збруч у листопаді 1920 року та роззброєння поляками проживав у місті Сарни (Рівненська область). На жаль, здоров’я чоловіка було підірване життєвими випробуваннями, і 1924 року він помер від серцевого нападу.
• Після буремних подій Української революції 1917–1921 років залишається нез'ясованою до кінця тільки доля Левка Федотовича Прядька (1894, с. Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, зараз Новоукраїнський район Кіровоградської області). Достеменно відомо, що він навчався у 1-й Українській військовій школі. Відважний учасник Крутянського бою та Першого Зимового походу у складі куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії. Мав військове звання – старшина Дієвої Армії УНР. 

Поміж колишніх учасників бою під Крутами було чимало лицарів «Залізного хреста за Зимовий похід і бої», по суті єдиного ордену Української Народної Республіки. У ході національно-визвольного руху його отримали майже 4 тисячі вояків, у тому числі Лев Прядько та Семен Могила.

Наприкінці 2014 року у Кропивницькому з’явилася вулиця братів Шульгиних (колишня Калініна).

У 2018 році, до 100-річчя бою під Крутами, у місті відкрили меморіальну дошку братам Шульгиним. 

У рамках проведення декомунізації на Кіровоградщині, згідно рішення Долинської міської ради від 12 лютого 2016 року № 119, одну з вулиць міста перейменовано на честь Сергія Горячка.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

29 січня - День пам'яті Героїв Крут: дидактичні матеріали

«Бій за майбутнє». Інформаційні матеріали до Дня пам'яті Героїв Крут

Герої, а не жертви: розвінчуємо міфи про воїнів бою під Крутами

Урок про Героїв Крут: історія України без брому

До Дня пам'яті Героїв Крут

Вікторина "Герої Крут"

День Героїв Крут. Пізнавальна вікторина (Джерело)

29 січня - День пазла та головоломки

29 січня відзначають свято пазлів та головоломок. Ця дата пов’язана з найпершим винаходом пазлів у світі, які створив Джон Спілсбері у XVIII столітті.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПАЗЛІВ

Винахідник був гравером та картографом, тому й придумав таку тематичну гру, розділивши чорно-білу карту світу за контуром кордонів країн та запропонувавши зібрати їх знову. Такі головоломки до XIX століття використовувалися як навчальні елементи.  Для створення таких пазлів використовували достатньо дороге дерево, тому ними не дозволяли гратися.

Пізніше дерево замінили на картон, і пазли стали доступні усім. А у США навіть налагодили перше масове виробництво пазлів. Популярність гри з кожним роком зростала, адже поєднувала в собі захопливість та відносну дешевизну. 

Наразі технологія виробництва мало змінилася, тому пазли й досі користуються популярністю у світі. 

Сьогодні  – це одне з улюблених занять для дітей та дорослих при проведенні вільного часу. Це весела розвиваюча гра, що сприяє розвитку дрібної моторики та координації рухів дитини, є чудовим процесом тренування дитячої пам’яті, розвитку посидючості, цілеспрямованості та наполегливості, яких, іноді, сильно не вистачає сучасним дітям. Окрім цього, процес збирання пазлів дає можливість дитині навчитися приймати самостійні рішення, не чекаючи підказки або допомоги дорослої особи. 

Пазли допомагають повірити у свої власні сили і вміння та вчать бути відповідальним за результат своєї праці.

Переходь за посиланням та насолоджуйся складанням пазлів https://school-library3.blogspot.com/p/blog-page_17.html 

Любителям логічних ігор, вікторин, пазлів і кросвордів запрошую на сайт "Книжковий ігроленд":

Створюйте свої пазли разом із онлайн сервісом для генерації пазлів Jigsaw Planet: http://www.jigsawplanet.com/

27 січня - День пам'яті жертв Голокосту

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 р. (резолюція № 60/7) щороку 27 січня. У 2011 р. Верховна Рада України прийняла рішення про відзначення 27 січня Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Україні на державному рівні (Постанова ВРУ № 8605 від 5 липня 2011 р.).

Саме цього дня 1945 р. Червона армія визволила в’язнів найбільшого в окупованій Європі табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі (на території Польщі), що став жахливим символом Голокосту та нацистських злочинів у Другій світовій війні. Глибоко символічно, що табір було визволено підрозділом І Українського фронту під командуванням майора Анатолія Шапіро – українського єврея, уродженця Харківщини.

• 27 січня - Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту
• Методичні матеріали для вчителів до Дня пам’яті жертв Голокосту

Трагедія Голокосту є невід’ємною частиною національної історії та пам’яті України. Саме на українській землі нацистами та їхніми поплічниками було забрано життя у понад 1,5 млн українських євреїв (тобто кожен четвертий з понад 6 млн жертв Голокосту).

Ще задовго до того, як нацисти застосували диявольську технологію убивства у газових камерах Аушвіцу, у серпні 1941 р. поблизу Кам’янця-Подільського були убиті понад 23 тисячі людей.

За місяць, наприкінці вересня у Бабиному Яру нацисти позбавили життя майже 34 тисячі євреївкиян, а сама назва до того невідомої околиці української столиці перетворилась на жахливий символ Катастрофи. Ботанічний сад у Дніпрі, Порохові склади в Одесі, Сосонки біля Рівного, Богданівка та Доманівка на Миколаївщині, Дробицький Яр у Харкові, соляні шахти в Бахмуті, Березовий рів на Чернігівщині… В Україні немає міста, в якому б не було власного «Бабиного Яру». Жертви деяких з них дотепер чекають на належне вшанування.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоб наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду.

Незалежна Україна є першою країною на пострадянському просторі, яка запровадила обов’язкове вивчення історії Голокосту у шкільному курсі історії. Кожен український школяр та студент знайомиться із гіркими уроками минулого, аби людство в жодному разі не повторило їх у майбутньому. Уже вісімнадцять років поспіль Міністерство освіти та науки України спільно з Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума» успішно реалізує дуже важливий проєкт – Міжнародний конкурс творчих робіт учнів та вчителів, «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності» (http://tkuma.dp.ua/ua/obrazovanie/konkurs-rabot). Голокост максимально гостро показав, чим можуть обернутися для людства невивчені уроки – нетерпимість, мова ненависті,

брак поваги до іншого, нерозуміння цінності кожного людського життя.

ГОЛОКОСТ.ВАЖЛИВІ ФІЛЬМИ / тисни на зображення, дивись онлайн / 

Бібліотека Музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» пропонує читачам широкий спектр наукової, науково-популярної, методичної, навчальної літератури з історії Голокосту в Україні та Європі. Ознайомитися з виданнями можна за посиланням на електронний каталог (http://library.tkuma.com/) фондів бібліотеки.

Презентовано мультимедійний інтерактивний проєкт «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»

Як говорити з дітьми про Голокост: розповідає Елла Ситник

Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» щороку готує наукові видання, які стосуються проблем історії єврейського народу в Україні, Голокосту на українських теренах, міжетнічних зв’язків, публікує спогади очевидців пережитої трагедії Голокосту, видає методичну та навчальну літературу, присвячену викладанню теми Другої світової війни та Голокосту у шкільному курсі історії та багато іншого:

• література з теми історії Голокосту (http://tkuma.dp.ua/ua/publikacy-tkuma);

• тематичні відео, присвячені окремим аспектам історії Голокосту, розміщені на Youtube-каналі Музею:

– «Трагедія євреїв Дніпропетровська»; (https://youtu.be/Rf5qwE3il8c)

– «Праведники мого міста»; (https://youtu.be/MPOTd5XmjSk)

– «Остання скрипка Аушвіцу»; (https://youtu.be/ohTzU7K43zw)

– «Кришталева ніч». Переддень Катастрофи». (https://youtu.be/c9_yHa1oHbA);

• заходи з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.

Джерело