24 лютого 2022 року о 5 годині ранку росія завдала ракетних ударів по території України й розпочала пряме повномасштабне вторгнення. Почалася Велика війна Українського Народу проти нацистсько-фашистської орди рф. Українці стали на захист Рідної Землі. Ми впевнені - Україна переможе! За нами Правда, з нами Бог! Нас підтримує весь світ! Українці - вільний, нескорений народ! Слава Україні! Героям слава! Смерть ворогам!

неділя, 18 жовтня 2026 р.

18 ЖОВТНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ

18 жовтня – Європейський день боротьби з торгівлею людьми 

Започаткований 18 жовтня 2007 року.

Організація Об’єднаних Націй зазначає, що всі країни світу страждають від торгівлі людьми. Але в Україні загрози щодо активізації торгівлі людьми максимально набули актуальності з лютого 2022 року, адже якщо раніше соціально-економічна нестабільність, безробіття, сімейні негаразди штовхало пересічних українців до пошуку роботи далеко від рідної місцевості або закордоном, то сьогодні побоювання за своє життя, а особливо за життя дітей та близьких спонукало українців масово цілими родинами від’їжджати з місця постійного проживання та відповідно шукати будь-яку роботу.

У реаліях воєнного часу значно розширюється група ризику людей, які можуть потрапити у торгівлю людьми, а саме до неї додалися внутрішньо переміщені особи, біженці, діти без супроводу, багатодітні та малозабезпечені сім'ї, одинокі матері, люди з особливими потребами, самотні люди похилого віку. А особливо прикро, що до групи ризику потрапили неповнолітні діти, адже в умовах військової агресії діти могли без батьків перемішуватися в Україні і перетинати кордон.
За даними Державної прикордонної служби України протягом 24 лютого - 3 червня 2022 року з України виїхали понад 5,2 млн осіб, переважна більшість яких є громадянками України.
Воєнний стан робить українців ще більш вразливими і сприяє збільшенню випадків торгівлі людьми.
З початку 2022 року поліцією зафіксовано 77 фактів торгівлі людьми, зокрема - 26 фактів сексуальної експлуатації та 28 - трудової експлуатації. Станом на жовтень 2022 року ці цифри, на жаль, збільшилися.

Основними правилами безпеки є:
  • за жодних обставин не віддавайте свій паспорт і документи потенційному роботодавцю або іншим людям;
  • не погоджуйтеся на роботу, деталі якої ви не знаєте. Якщо від вас щось намагаються приховати або маніпулювати – це тривожний сигнал;
  • погоджуйтеся тільки на легальне працевлаштування;
  • не довіряйте занадто привабливим умовам та пропозиціям: одразу висока зарплата, відсутність досвіду для молодих дівчат тощо;
  • підписуйте лише ті документи, які розумієте. Якщо необхідно – проконсультуйтеся з юристом;
  • збережіть контакти консульств, посольств, організацій та інших органів, які допоможуть вам захиститися;
  • знайте свої права як мігранта і працівника у країні, куди ви приїхали;
  • якщо ви потрапили у ситуацію торгівлі людьми або стали її свідком, звертайтеся до правоохоронних органів, посольства, консульських установ та інших організацій, які захищають українців за кордоном.

Жінки та діти, які змушені зараз покинути Україну через військову агресію росії та прямують до сусідніх країн, стикаються з ризиками торгівлі людьми. Водночас чоловіки, що залишаються в середині країни, також можуть стати здобиччю торговців людьми.
Злочинний світ пристосовується до змін реальності, полюючи на нові жертви, торгівці людьми готуються скористатися вразливістю тих, хто змушений покинути Україну. 


Три щаблі вашої безпеки:
1. Безпека документів:
  • ніколи й нікому не віддавайте ваш паспорт чи документи, які ідентифікують вашу дитину. Пред’явіть їх лише працівникам прикордонної служби під час проходження паспортного контролю;
  • завчасно зробіть копії, заскануйте чи сфотографуйте ваш паспорт, та документи вашої дитини. Надішліть їх на власну електронну пошту чи збережіть їх на телефон.
2. Безпека пересування:
  • ретельно розплануйте маршрут вашої подорожі;
  • намагайтеся не сідати у авто до незнайомих людей;
  • якщо вам все ж таки треба сісти в авто до незнайомих людей, сфотографуйте його номер та надішліть вашим близьким.
3. Безпека спілкування:
  • нікому не віддавайте свій мобільний телефон чи інші засоби зв'язку;
  • будьте обачні та не довіряйте сліпо випадковим незнайомим жінкам. Вони теж можуть бути залучені до торгівлі людьми;
  • домовтеся зі своїми близькими про певне кодове слово чи знак, що буде означати небезпеку чи потребу в допомозі;
  • щодня інформуйте близьких про ваше місцезнаходження та пропозиції, які вам надходять ( наприклад про поселення, про працевлаштування, про оформлення документів).

У випадку, якщо ви підозрюєте, що потрапили в руки торговців людьми - одразу телефонуйте 112 (лінія екстреної допомоги в ЄС)

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації працює з 1997 року, і з 2017 року функціонує за єдиним гармонізованим загальноєвропейським номером з надання психологічної допомоги 116 123.
Єдина в Україні національна і безкоштовна гаряча лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми: 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)

З 2013 року Громадська організація «Ла Страда-Україна» забезпечує роботу єдиної в Україні Національної гарячої лінії для дітей та молоді.
Діти, підлітки та студентська молодь мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку в будь-яких складних життєвих ситуаціях, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами, соціальними працівниками та соціальними педагогами щодо ситуацій, які стосуються дітей та порушення їхніх прав.

Підтримка поруч! 
Звертайтеся за консультацією: 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116   111 (з мобільного)



Посібник містить інформацію про поняття торгівлі людьми, загальний огляд ситуації, статистичні дані, форми торгівлі людьми, а також актуальні методи вербування та рекомендації, які потрібно дотримуватись, аби не потрапити до небезпеки, пов’язаної з торгівлею людьми.
Факти, які говорять про те, що просвітницьку діяльність варто починати серед дітей та молодих людей, які навчаються в школі:
- кожен четвертий постраждалий від торгівлі людьми у світі – дитина.
- майже 80% постраждалих українців не мали вищої освіти.
Метою даного проекту є просвіт щодо запобігання ризику втягнення молоді до ситуацій торгівлі людьми шляхом підвищення психологічної готовності молоді протистояти викликам, які можуть призвести до відкриття в системі використання, втягнення в злочинну діяльність.
Даний посібник "Схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах" (Міністерство освіти і науки України. Лист №22.1/12-Г-771 від 04.09.2020).



пʼятниця, 16 жовтня 2026 р.

16 жовтня - Всесвітній день хліба


Невже хліб - це просто вода з борошном?! Звісно, ні. Це не лише страва, а й символ. В Україні здавна кожна важлива подія, кожне свято, кожен день протягом життя людини не відбувався без хліба. Жито насипали новонародженому до колиски, з хлібом ішли свататись, хлібом благословляли молоде подружжя до шлюбу, з хлібом проводили в останню дорогу… Навіть у часи технічого прогресу важко уявити весілля без короваю та “шишок”, Великдень – без пасок і бабок, Маковія – без коржів з маком, а свято Андрія – без калити.


Всесвітній день хліба (World Bread Day) відзначається щорічно 16 жовтня. Свято було засновано у 2006 році з ініціативи Міжнародного союзу пекарів і пекарів-кондитерів.

У світі існують сотні й тисячі рецептів хліба з різною щільністю, смаком, формою, розмірами. Хліб їдять майже в усіх країнах світу. Навіть у тих місцях, де пшениця не росте - борошно роблять з інших інгредієнтів, наприклад кукурудзи, жита або рису, а далі використовують його для виготовлення простих і поживних страв, які еквівалентні хлібові.
Не дарма, з давніх-давен у слов'ян, зокрема й в Україні, існував особливий звичай: люди, котрі переломили між собою хліб, ставами друзями на ціле життя!
Адже хліб - це справжній посол миру та дружби поміж народами, таким він здавна був і залишається таким сьогодні.

Гра-класифікація. Народні прикмети та прислів'я про хліб. 2-6 кл.

Приказки та прислів'я про хліб. Діаграма з мітками

Філворд (Знайди слова). Хлібобулочні вироби. 3-7 кл

Перший хліб: історія виготовлення

Вперше хліб з'явився на Землі ще понад 15 тисяч років тому. Життя наших пращурів у ті далекі часи було геть нелегким. Головною турботою була турбота про їжу. У пошуках їжі вони і звернули увагу на злакові рослини. Довгий час люди вживали в їжу зерна в сирому вигляді, потім навчилися розтирати їх між каменями, отримуючи крупу, й варити її. Так і з'явилися перші жорна, перше борошно, перший хліб...
Між іншим, перший хліб мав вигляд рідкої каші. На той час людина вже навчилася видобувати вогонь і застосовувала його для приготування їжі. В процесі експериментів хтось виявив - якщо підсмажені зерна роздрібнити та змішати з водою, каша виходить набагато смачніше тої, яку він їв з сирих зерен. Це і стало другим відкриттям хліба. Саме відтоді наші далекі пращури з густої зернової каші стали випікати прісний хліб у вигляді коржа.

Історія хліба в Стародавньому Єгипті

Стародавні єгиптяни навчилися готувати хліб зі збродженого тіста. За легендою це сталося, через недогляд раба, який готував тісто - воно підкисло та, аби уникнути покарання, він усе ж таки ризикнув спекти коржі.З'ясувалося, що вони вийшли пишнішими, рум'янішими та й смачнішими, ніж з прісного тіста. Так 5-6 тисяч років тому в Стародавньому Єгипті розпочався розвитк хлібопекарського виробництва.
Хліб зі збродженого тіста був не тільки смачнішим - він довше зберігався свіжим і краще засвоювався організмом. Єгипетські пекарі готували різноманітні види хліба: довгастий, пірамідальний, круглий, у формі плетінок, риб, сфінксів. На хлібі ставили знаки у вигляді троянди, хрестика, знака сім'ї або роду, а на виробах для дітей — знаки у вигляді півня, кошеня тощо. Випікали й солодкі хлібці, до складу яких входили мед, жир, молоко - і цінувалися вони дорожче!

Виробництво хліба у Стародавній Греції та в Римі

Хліб зі збродженого тіста вважався в цих державах делікатесом - він був доступний лише заможнім громадянам. Для рабів же випікався чорний хліб - щільний і грубий.
Цікаво, що греки навіть спеціально випікали хліб для спортсменів, які мали брати участь в Олімпійських іграх. З нагоди спортивних змагань в Олімпії для учасників і гостей пекли особливий - білий, добре розпушений хліб - і подавали його з маслинами та рибою.
Загалом, хліб вважали окремою стравою. Чим багатшим був будинок і чим поважніший господар - тим рясніше й щедріше пригощав він своїх гостей білим хлібом. Майстри-пекарі тримали рецепти хліба в суворій таємниці й передавали їх з покоління в покоління.
На честь особливо видатних майстрів зводилися навіть монументи. Так, у Римі до сьогодні зберігся монумент висотою 13 метрів пекареві Марку Вергілію Еврісаку, котрий жив 2 тисячі років тому, засновнику декількох великих пекарень. Ці пекарні забезпечували хлібом майже все населення Риму.

Хліб по-східному: Османська імперія

Хліб був незамінною частиною східної кухні в часи османів — його у великих кількостях вживали люди з усіх соціальних верств суспільства. У багатьох хліб був приємним доповненням до основних страв, у бідних же — хліб і сам був головною стравою.
Відомо, що султан Мехмед ель-Фатіх відразу після завоювання Константинополя призначив керівником Хизир Бея, який насамперед організував виробництво чистого, високоякісного хліба. А 1502 року султан Баязид ввів державну гарантію на якість хліба, пізніше ця практика поширилася на всій території Османської імперії. Подібне рішення сприяло появі багатьох великих хлібних майстрів, особливо в області Караденіз.
При цьому головним постачальником пшениці для всієї Османської імперії був Крим. Столичний Стамбул отримував зерно саме з Кафи. Існував навіть спеціальний указ султана, який забороняв вивозити хліб з Кафи до інших місць - навіть попри те, що протягом року в ній вантажились 100-150 «хлібних» кораблів!

Історія хліба в Індії

Тропічний клімат, палюче сонце, перенаселеність — харчування в Індії було би просто немислиме без хліба. Індійські перепічки легко переносять спеку, дуже поживні й їх можна завжди тримати під рукою. При цьому борошно для виробництва хліба використовується специфічне. Цільні зерна пшениці перемелюють до стану темно-жовтого порошку. Таке борошно має назву «Атта». Хліб з неї виходить незвичайний — оксамитовий, з жовтуватим м'якушем і хрусткою скоринкою.
Цікавими є й способи приготування індійського хліба. Національна піч тандур з'явилася в Індії більше 4-х тисяч років тому — отвір в землі, обмазаний глиною, на дні якого тліє деревне вугілля. У ній найчастіше печуть «наан», приклеюючи тонкі пласти тіста прямо на глиняні стінки. Перепічки «чапати» смажать на чавунних сковорідках, а смачну випічку «пурі» — обсмажують у фритюрі. Хліб не заготовляють про запас, у вологому тропічному кліматі це нерозумно.

Хліб у Тибеті

Найпростіший плаский тибетський хліб печеться з борошна, води й дрібки солі на великих, важких сковорідках з олією або без неї. Національна страва, яке вважається тибетським хлібом, називається «Цампа».
При її виготовленні використовується: борошно з ледь підсмажених зерен ячменю, сир і молоко яка. Цампа - основна частина раціону тибетців. Вона також використовується в ритуальних цілях - її шматочки кидають у повітря під час багатьох буддійських ритуалів.
Ритуал кидання цампи з'явився ще в стародавні добуддійські часи і служив для того, щоб утихомирити духів місцевості, попросивши їхнього заступництва та захисту. Потім він був запозичений буддизмом як «символ святкування та радості» і став використовуватися при народженні дитини. Сьогодні ця страва особливо відома в зв'язку з новорічними святкуваннями, коли хліб-цампу кидають, співаючи молитви, що закликають удачу в новому році для себе та інших.

Виробництво хліба у Візантії

Величезна кількість сортів хліба та способів його приготування у часи Візантійської імперії красномовно свідчить про виняткову важливість цього продукту для її мешканців.
Імператор Юстиніан І і Велізарій. Мозаїка. Равенна, церква Св. Віталія
Так, існував хліб вищого сорту - сілігнітіс, який пекли тільки для багатих людей з найкращих сортів пшениці. Його також використовували для причастя в храмах і давали хворим, оскільки сілігнітіс сприяв травленню. Далі йшов хліб сеїдалітіс, який випікали з борошна нижчої якості. Також були середні сорти хліба, і, нарешті, грубий хліб для злидарів. У солдатів і ченців був свій хліб - пексамас. Він був досить жорстким, адже його двічі пекли в печі, щоб випаровувалася вся волога. Натомість такий хліб не пліснявів довгий час.
У статутах візантійських цехів X століття було обумовлено: «Пекарі не надаються до жодних державних повинностей, щоб вони без зайвих перешкод могли випікати хліб».

Найдавніший хліб у Європі

Найстаріший у Європі хліб, знайдений в 1976 році в містечку Тванна на Більському озері (Швейцарія), датується 3530 роком до Р.Х.
Спочатку в Європі не існувало окремих хлібопекарень. Хліб випікався в кожному господарстві для власних потреб. В епоху раннього Середньовіччя при монастирях створювалися свої борошномельні та пекарні. Так, наприклад, пекарня Санкт-Галленського монастиря була здатна випекти до 1000 булок хліба за раз.
Поряд з великою кількістю випеченого хліба вражає і широкий асортимент хлібних виробів - дріжджові, прісні, з борошняними добавками та різноманітних форм. З розвитком міст і збільшенням потреб у хлібі з'являються пекарні цехи. Гільдії пекарів розробили жорсткі норми контролю за якістю хліба на всіх етапах виробництва та правила експлуатації хлібопекарських печей.

Середньовічний Король Хліба

У Середні віки у Франції хліб пекли в монастирях. Хліби були важкими, випікалися переважно з ячменю та житнього борошна грубого помелу, часто з висівками. Це був дешевий хліб. Натомість пшеничний хліб - вважався символом добробуту й був популярним серед шляхти й заможних верств населення.
Цікаво, що існувала пряма залежність між ступенем свіжості хліба та соціальним статусом його споживачів. Так, королівська родина їла хліб свіжоспечений, білий. Вчорашній хліб призначався для знаті. Хліб дводенної випічки — для дрібної шляхти. Хліб триденний отримували ченці та студенти, а хлібом, випеченим чотири дні тому, харчувалися ремісники.

Хліб в Україні

У багатьох руських поселеннях на теренах сучасної України були спеціальні хати, пристосовані для випічки хліба. В цих стародавніх пекарнях хліб виготовляли шановані майстри - хлібники. Крім того, хліб випікали також і господині для власних потреб.
В 11 столітті на Поліссі, Галичині, Наддніпрянщині випікали здебільшого кислий, тобто зброджених хліб з житнього борошна. Виробництво житнього хліба було великим мистецтвом, що грунтувалося на застосуванні спеціальних заквасок, секрет приготування яких тримався в суворій таємниці й передавався з покоління в покоління. Закваскою називали частину заквашенного тіста, що залишилося від попередньої випічки. Саме від якості закваски залежали смак і аромат хліба.
Крім житнього хліба, наші предки випікали також і безліч виробів з пшеничного борошна, починаючи від монастирських просфор і закінчуючи славетними короваями та пасками.


У 1848 році Оноре де Бальзак, перебуваючи в Україні, писав в листі до пані Ширковичевої: “Як приїдете в Україну, в цей рай земний, де я вже запримітив 77 способів виготовлення хліба…”.
В українців кожне свято мало свої хліби. Якщо на Великдень це була паска, то на Петрівку це могли бути мандрики. На Спасівку пекли “спасівські рогачі”, а “на Іллі новий хліб на столі".

Калачі
Найбільш традиційні форми, які були в Україні, це “калачі”. Калач міг бути круглий із діркою і разом з тим, як в Золочівсьому чи Жидачівському районі, подовгастий, обов’язково ромбоподібної форми. 
Калачі пеклися на свята, з ними йшли на весілля, їх у Верховинському районі підвішували над церквою; в Чернівецькій області дружби навколо молодої пританцьовували і три рази припрошували, поки вона нарешті погоджувалася виходити до молодого, і тоді цей калач перед молодим розривали. Так що звичаєвість калачів є абсолютно різна.

Шишки
“Шишками” називають невеликі булочки або прикраси для короваю, парових калачів та іншої весільної випічки, які зазвичай виробляють із здобного дріжджового тіста. 
У деяких селах на весілля печуть велику кількість “шишок”, щоб вистачило обдарувати всіх присутніх гостей, а також дітей і людей, які прийшли на весілля без запрошення.

Середохресний хліб
Коли приходила середина посту, або середопостя, то якраз на цьому тижні в середу пекли “середохресний хліб”. На Середохресному тижні печуть паляниці, а також формують із хлібного тіста хрестики.
Такі хрестики колись згодовували коням і волам – щоб добре працювали, дужі були; закопували у ниву – щоб щедро родила і не було бур’янів; решту віддавали дітям.
Доля цього середохресного хліба по цілій Україні різна. Якщо в деяких районах пекли стільки таких хлібин, скільки в родині було дітей, то в інших регіонах пекли два – один для газди, а другий закопували, як жертва землі перед оранкою.

Баранчик
З отаким “баранчиком” приходять похресники на весілля. 
А на Галичині цей баранчик випікають виключно перед страсною п’ятницею, тобто в Чистий четвер на Великодні свята, але є ще села, де цей баранець, як агнець божий, випікають на Різдво.

Побігущий калач
Коли просять на весілля, то в одній частині Поділля такі калачі роздають, залишаючи на столі в кожній хат, а в деяких селах його носять на червоній стрічці, кладуть в хаті на столі, запрошують на весілля, забирають й отак обходять все село. В кінці обходин розламують цього калача у молодого над головою.
З цим же калачем йшли рвати барвінок для весільного вінка: клали його на землі й через отвір зрізали листочки. Також з цим калачем йшли до розпису і в кінці його не з’їдали, він висів на стіні як оберіг молодої родини. “Ми бачили в селах хати, де таким калачам по 20-30 років, – розповідає дослідниця хліба Світлана Творун. – Вони висять в бабусь під іконами на стіні. Це село Стіна Томашпільського району Вінницької області. Бабусі скаржилися, що дочка в місті живе, не хоче калача вішати, так оце я його повісила в себе на стіні”.

Книш – хліб з хлібенятком, або “хліб з душею”. Він обов’язково випікався на Різдво, на Зелені свята, в деяких місцевостях – на поминки.

Пиріг-рід – в деяких селах називають “родичами”, або “родовими пиріжками”. Їх випікали на празники. Це багато пиріжків зліплені в один пиріг. Перед випіканням маленькі пиріжки укладають у велике кругле деко, коли тісто підходить, пиріжки між собою зліплюються у єдиний пиріг, який символізує тісні родинні стосунки, великий дружний рід. 
У деяких селах гості відломлюють від спільного пирога по пиріжечку і їдять з іншою їжею, а в деяких – по закінченню свята господиня роздає ці пиріжечки родичам на дорогу, а також передає по пиріжкові членами їхніх сімей, які залишилися вдома на господарстві, щоб “не цуралися”.

Мазурки – різновид пісочного печива з фруктовим та горіховим наповненням. Родом з Мазовії, що у Польщі. Традиційні мазурки - зі сливами або яблуками.
 
Але сучасна мазурка робиться частіше з апельсинами або лимонами, що вважається смачнішим. 
Традиційно випікається на Великдень. Мазурки дуже полюбляють діти. 

Калач з ріжками, (Різдвяник) - печеться на Різдво, потім його вішають під образами. Такий калач згодовували корові, коли вона приведе телятко.


Рецепти (з книги Світлани Творун “Українські обрядові хліби: на матеріалах Поділля”)

Весільний коровай - не лише смачна здоба, а перш за все, символ єднання двох і народження нової сім'ї, символ благоденства й достатку; хлібне зерно, яким обсипали молодят, – символ родючості і продовження людського роду.

Рецепт: 0.5 кг дріжджів розводять склянкою теплої сироватки, додають трішки цукру і борошна, дають добре підійти (викиснути). Сухе тепле борошно пересівають, щоб набрало більше кисню. Для того щоб коровай не лопав, роблять запарку: кип’ятять 1 літр молока і всипають трішки борошна, швидко помішуючи, щоб було, як клейстер. Теплу запарку з’єднують з розведеними дріджами і, додавши шість мисок борошна, добре вимішують і ставлять сходити на 2-3 години. Потім додають здобу: розтерті 2 пачки маргарину і одну пачку масла, збиті 40 яєць (20 лише жовтки і 20 разом із білками), 2 літри цукру, чарку горілки або коньяку, ванілін за смаком. Тісто дуже добре вимішують (до сьомого поту), вмочують кулачки в добру олію.

Мандрики - 
це обрядове українське печиво з начинкою із кисломолочного сиру та маку. 

Рецепт: до 300 г. свіжого сиру (творогу) додати одне яйце, одну пачку маргарину, одну склянку борошна, трішки соди, солі і цукру за смаком, гарно замісити, виробити невеликі круглі балабушки і випікати.

Коржі з маком на Маковія 
Медовий Спас чи Маковій святкують 1 серпня. В Кіровоградській області у цей день традиційно їдять десерт – коржі з медом та маком.

Рецепт: до двох склянок борошна додають 1 яйце, 1 столову ложку жиру, півчайної ложки соди, трішки солі і замішують. Тісто розкачують завтовшки у півсантиметра, роблять неглибокі квадратні надрізи, наколюють виделкою і випікають у духовці або в печі. Коли готові коржі охолонуть, їх ламають на невеличкі квадратики по надрізах, складають у макітру і заливають розтертим маком з цукром або медом (півсклянки маку, стільки ж цукру або меду й одна склянка води).




За матеріалами сайтів hlib.ua, Рукотвори.

Козацтву бути


Роль українського козацтва в історії України одна з ключових, адже з цим явищем 
в історії України пов’язується і культурна традиція, і господарська діяльність, звичаї та побут, судочинство і духовні цінності тощо. 
Дані та згадки про українське козацтво з минулих літописів говорять про те, що це не просто якесь войовниче об’єднання, офіційно зареєстроване на землях українських з незапам’ятних часів, це і військове мистецтво і суспільний устрій. 
Століттями вони захищали і прославляли нашу землю й стали феноменом військово-лицарської культури. Це одна з найпотужніших в світі військових каст та етносоціальна група, що виникла на базі скіфо-сарматського етносу, у боротьбі з чужинськими ордами і каганатами. Козак - символ непереможності духу, волі, свободи і перемоги України! (Більше)

Одним з численних моментів, підтверджуючих все це згадане, є і "Указ про відродження козацтва", який був виданий 16-го жовтня 1918-го року. Його автором виступив український гетьман Павло Скоропадський, професійний військовий і колишній російський генерал, а після революції 1917-го року і один з яскравих політичних діячів землі української, праправнук брата гетьмана Івана Скоропадського.
Зазначалося, що козацтво в Україні очолює ясновельможний пан гетьман. Вступ до козацьких громад був добровільним. З інших громадян України до козацтва приймалися лише особи православної віри. При гетьмані утворювалася Велика козача рада, у восьми регіонах - місцеві козачі ради. "Вас, козаки, – нащадки славних лицарів запорожців, Ми закликаємо з честю носити даровані нами козацькі жупани і добре дбати про те, аби соромом і ганьбою не вкрити їх і клейнодів козачих і тих великих славних сторінок нашої історії, якими ми досі пишались, - ішлося в гетьманському універсалі. - Хай тіні великих предків наших дадуть всім нам міць і силу правдиво й чесно виконати те завдання, яке тепер стоїть перед Нами і Державою Українською”.
Невдовзі до козацького стану було записано близько 150 тисяч сімей.
Цього ж дня Рада міністрів Української держави затвердила внесене міністром внутрішніх справ положення про організацію добровільних (охочекомонних) дружин і ухвалила асигнувати 5 мільйонів карбованців авансом на їх створення. 
Шануємося браття, бо ми цього варті! 

За матеріалами сайтів: DilovaMova.com ,  УІНП



Козацька вікторина


Історія українського козацтва


Козак скаже, як зав'яже

понеділок, 12 жовтня 2026 р.

14 жовтня - День Вінні Пуха

День народження Вінні-Пуха (Date of birth Winnie-the-Pooh) святкують тричі на рік.

18 січня - тому що в цей день народився письменник Алан Мілн, автор творів про Вінні-Пуха.
21 серпня - тому що в цей день в 1921 році сину письменника Кристоферу Робіну виповнився рік, і йому подарували плюшового ведмедика. Згодом ця іграшка отримала ім'я Пух і стала прообразом відомого героя книг.
14 жовтня - тому що саме в цей день у 1926 році вийшла перша книга (хоча окремі її фрагменти друкувалися раніше) з цим персонажем, який став одним із найвідоміших героїв дитячої літератури XX століття.

Усе почалося з реального ведмедя. У своїй новій дитячій книжці "У пошуках Вінні" авторка Ліндсі Маттік розповідає, що 1914 року канадський ветеринар на ім'я лейтенант Гаррі Колеборн купив ведмежатко за 20 доларів під час служби в Першій світовій війні. Він назвав свого нового вихованця Вінні, на честь рідного Вінніпега, і ведмежа стало талісманом полку, в якому він служив в Англії. Однак коли солдат поїхав до Франції, він залишив Вінні в Лондонському зоопарку, де йому було безпечніше.
Але, на відміну від книг, Вінні була дівчинкою. Книжковим персонажем став іграшковий ведмедик, який  був у сина Алана Мілна - Крістофера Робіна.
Частина імені Вінні "Пух" насправді походить від імені лебедя. Але точне походження важко встановити: деякі джерела стверджують, що сім'я Мілн зустріла лебедя на ім'я Вінні під час відпустки, а Мілн також згадує лебедя на ім'я "Вінні" у своєму вірші "Дзеркало". Джерело

Гра "Склади пару". Вінні Пух та його друзі


Персонаж – дуже наївний, скромний, але добрий іграшковий ведмедик. У Вінні-Пуха маленький мозок, він сам дуже часто каже, що в його голові лише тирса. Ведмідь дуже любить мед та створює вірші. Він боїться довгих слів, дуже часто забуває про різні речі, але в його голову іноді приходять блискучі ідеї. З одного боку його вважають наївним та не дуже розумним, з іншого можна сказати, що він геній та мудрець. Дехто порівнює його с Дон-Кіхотом та містером Піквіком.

Цікаві факти про Вінні-Пуха
  • Поштові марки із зображенням героя випущено 18 країнами світу.
  • За весь час існування образ Вінні-Пуха приніс своїм правовласникам більше 5 мільярдів доларів – це один із найдорожчих вигаданих персонажів.
  • Філософ Бенджамін Хофф на основі героїв книжки пояснив головні постулати даосизму у своїй праці «Дао Вінні-Пуха».
Історія про Вінні Пуха відома у більшості країн, казка перекладена більш ніж на 25 мов світу. І сам Вінні має різні імена. Так, наприклад, в Німеччині його знають як Вінні дер Пу, норвежці його кличуть Оле Брюмм, а нам він дістався як Вінні Пух (англійці вимовляють як Пу).
Казка про Вінні та його друзів стала одним з найпопулярніших мультфільмів Студії Уолта Діснея, показ якого в усьому світі приніс компанії більше 350 мільйонів доларів.
"Історія про Пуха має стільки шанувальників через те, що повертає нас у минуле, це - історія ностальгії. Світ Пуха був безпечним, і ним і залишається, - говорить Брайан Сайбел (Brian Sibley), автор та продюсер книги "Три привітання Пуху". – Світ Вінні Пуха – безкінечний".
"Діти люблять цю історію, тому що разом з Пухом вони проходять через багато перепон, разом з ласим ведмедиком вони шукають та добувають мед. Я думаю, що секрет Пуха у доброті та широті стосунків між героями книги. Це те, що буде вічною цінністю завжди".

Кросворд "Вінні Пух"

Вінні-Пух залишив свій слід в реальному світі. У Варшаві і Будапешті є вулиці, названі на його честь. 

пʼятниця, 9 жовтня 2026 р.

10 жовтня - Всесвітній день ментального здоров'я

Психічне здоров'я - це важливо!


Небезпеки та ризики, що можуть нашкодити




Читати - корисно! Некорисно - не читати!


Підліткова криза. Поради батькам


Як подолати стрес під час війни
Корисна інформація для молодших школярів

Твої магічні суперсили

Як не з'їхати з глузду під час стресу (інструкція з виживання для підлітків)



Бібліотерапія - лікування читаням

Найцікавіші та популярні сайти для батьків та їх дітей, які допоможуть знайти відповіді на всі запитання, зробити життя цікавим і пізнавальним
  • ДИТЯЧИЙ ПСИХОЛОГ. Перший український сайт для батьків та дитячих психологів
  • DITVORA.COM.UA - сайт дбайливих батьків
  • РОЗВИТОК ДИТИНИ - джерело корисної інформації. Поради й завдання, розміщені на сайті, призначені для найліпших у світі батьків, адже допомагають їм виховувати дітей щасливими, обираючи правильний шлях їх розвитку. Любов, турбота та радість – почуття, яких потребує кожна дитина. Піклування батьків про свою дитину та корисна інформація для них – запорука формування розумного, всебічно розвиненого, задоволеного малюка. «Розвиток дитини» – найкращий сайт для батьків та дітей
  • МАМА-ТАТО - сайт для батьків. Усе, що ви маєте знати про дітей
  • МОЄ ПТАШЕНЯ - сайт для батьків. Психологія, дозвілля, навчання, виховання, ідеї для творчості, цікаве дозвілля...
  • КЛЬОВА МАМА - найкраші поради батькам щодо виховання дітей

Кгиги, що допомагають у житті
Завантажити

Читаємо самі! Читаємо разом із дітьми!

Читати корисно! Некорисно - не читати!

Книги про тебе і твої почуття

Психологія у казках: розвиток через читання



  1. Рано чи пізно: в якому віці варто йти до школи 
  2. Як зрозуміти, що дитині зарано йти до школи 
  3. Співбесіди для першачків: майже поза законом
  4. У перший клас по-новому: як обійти підводне каміння
  5. Легко і просто в першому класі: як адаптувати дитину до школи