День української писемності та мови

27 жовтня - День української мови та писемності

Свято - День української писемності та мови стало офіційним у 1997 році. 

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят.

День писемності та мови в Україні не випадково відзначають у свято вшанування пам'яті преподобного Нестора Літописця, автора "Повісті временних літ".  Адже саме його вважають "батьком української словесності". А сенсом всього його життя була книжкова справа.

У 17 років Нестор прийшов до Києво-Печерської Лаври послушником. На початку XII століття він створив літопис, в якому охопив події, починаючи від біблійних часів і до XI століття. Його написання зайняло близько 20 років. На жаль, первісна редакція "Повісті" загублена, і до наших днів дійшли тільки перероблені її видання.

На сьогоднішній день ведуться дослідження походження української писемності. Існує версія, що на території України було кілька її варіантів. У Північному Причорномор'ї користувалися абеткою, схожою на грецьку та латину, а в східних регіонах - значками сарматів, які мали схожість з грузинської азбукою.

У древніх слов'ян існувало одночасно дві абетки - кирилиця і глаголиця. При цьому дослідники вважають, що кирилична абетка, яка використовується більшістю слов'янських народів, була створена на основі глаголиці і грецьких симоволів.

Глаголиця до сих пір не має аналогів. Імовірно глаголиця була придумана слов'янським просвітником Кирилом Філософом, для запису богослужебних текстів. Стародавні "Київські листки" X століття також були написані глаголицею.

Сучасна літературна українська мова з'явилася у XVIII столітті. Першим твором, написаним з її використанням, вважається "Енеїда" І.П. Котляревського. Остаточно закріпив розмовну українську в літературних творах поет Т.Г. Шевченко.

Утиски української мови, так само, як і її носія - українського народу, відбувалися упродовж багатьох століть. Різні держави, під владою яких опинялася Україна, забороняли українську мову і всіляко принижували її.

Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються.

Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, послуговуватися будь-де, адже вона наша рідна мова. 

Кожен українець повинен памятати слова видатної української поетеси Ліни Костенко: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову..."

У День української писемності та мови за традицією:

• покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• щорічно, з метою заттвердження статусу державної мови та підняття її престижу,  в Україні проводиться Міжнародний конкурс ім. Петра Яцика. Його організатором в 2000-му році виступив канадський меценат українського походження Петро Яцик, який зробив великий внесок у фінансування розвитку української науки за кордоном.

19-20 жовтня учні 3-4 та 6-7 класів класів побували в у шкільній бібліотеці. Вони не лише прослухали захоплюючу розповідь про виникнення і розвиток рідної мови та її важливість,а й розгадували ребуси,виконували мовні завдання, дискутували з бібліотекарем. Це свідчить про те,що діти не були байдужі і їм було цікаво.