22 вересня - День партизанської слави

22 вересня 2001 року, в день 60-ї річниці з початку підпільно-партизанського руху в Україні в роки ІІ Світової війни, в країні вперше відзначався День партизанської слави, встановлений Указом Президента № 1020/2001 від 30.10.2001.

День партизанської слави відзначається як данина всенародної поваги до тих, хто в суворий воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога, не шкодуючи крові і самого життя.

6200 партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних втрат гітлерівським військам на окупованій території.

Читай "Помічнянське підпілля у роки ІІ Світової війни"

У цей день ми згадуємо і про подвиг воїнів Української Повстанської Армії, які боролися за незалежність України проти німецьких та совєтских військ. З розсекречених документів вже відомо, що вони доставляли багато клопоту окупантам.

Історія рідко буває однозначною. У кожної медалі завжди дві сторони. Державне свято, присвячене героям партизанського і підпільного руху в Україні, вшановує пам’ять всіх, хто боровся за визволення України від фашистської окупації. 

Воно з’явилося в національному календарі і як день пам’яті, адже проходять роки і прямих свідків того часу стає менше. 

Більше ніж 80 років минуло від часу тих сумних подій... І хто б міг подумати, що у 21 столітті Україна знову потерпатиме від агресивних дій сучасних фашистів і окупантів... Цього разу - російських.

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році, російська федерація окупувала значну частину території України. 

Частини Донецької та Луганської областей, а також уся Автономна Республіка Крим вже перебували під російською окупацією з 2014 року. 

Партизанські загони почали створюватися у 2014 році та почали активно поширюватися після 2022 року. Партизани й підпільники ведуть збройний спротив на територіях та у містах, окупованих Росією.

25 травня 2021 року президент Зеленський вніс до ВРУ законопроєкт «Про основи національного спротиву». 29 червня депутати ухвалили його. У законопроєкті було закріплено термін «Рух опору»:
"Рух опору - невід'ємна складова оборони України, яка є системою воєнних, інформаційних і спеціальних заходів, організація, планування, підготовка і підтримка яких здійснюється з метою відновлення державного суверенітету і територіальної цілісності під час відсічі збройної агресії проти України".

Рух опору у Криму та на Донбасі

Вболівальники ФК «Зоря» з ультрас регулярно вчиняли патріотичні акції, з розповсюдження листівок, наклейок, вивішування українських прапорів в публічних місцях. 

Протягом 2015-2017 рр. на окупованій території регулярно підривали пам'ятники бойовикам, та їх символи. Після звільнення з полону стало відомо про партизана Жемчугова, який здійснив десятки акцій проти російських окупантів. Найбільшою з відомих організованих партизанських груп є Націоналістичне підпілля Луганщини яке було сформоване на основі місцевої організації ВО «Свобода». Підпільна організація складалась з 300-500 осіб.

Першою операцією організації стала «Стаханівська», що проводилась наприкінці березня 2014-го, ще до початку активних військових дій.

14 червня 2014-го партизани допомогли спецпризначенцям з пошуком в глибокому тилу та подальшою евакуацією екіпажу збитого українського літака АН-26.

В ніч з 8 на 9 липня 2014 року Михайло Гаврилюк разом зі своїми волонтерами помилково потрапив в окупований Сєвєродонецьк. Завдяки діям партизан-націоналістів з Сєвєродонецька його було знайдено і вивезено з захоплених бойовиками територій.

Одним з найвідоміших партизанів є Герой України Володимир Жемчугов: у 2015 році провів 30 спеціальних операцій зі знищення військових об'єктів ворога та особового складу окупаційних військ. 29 вересня 2015 року, під час виконання чергового бойового завдання, при спробі захоплення противником підірвав себе, внаслідок чого втратив кисті обох рук і зір.

Одна з найвідоміших підпільних організацій у Криму  – "Атеш" (кримськотатарською -"вогонь" ), яка називає себе військовим рухом українців і кримських татар, що має на меті звільнити Крим і всі інші окуповані Росією українські території.

Рух виник у Криму влітку 2022 року й нині налічує 1800 агентів, частина з яких безпосередньо служить у російській армії "від Калінінграда до Сибіру".

"Атеш" надає важливу інформацію. Рух може похвалитися тим, що має багато інформації зсередини російських лав. У телеграмі "Атеш" регулярно повідомляє про розташування російських військових баз, логістику російських ракет, позиції російських підрозділів ППО в окупованому Криму й навіть про виробництво російських ракет у Москві.

Підпільники стверджують, що допомагали керувати ракетним ударом по окупованому Севастополю, коли Україна знищила російський підводний човен "Ростов-на-Дону" і десантний корабель "Мінськ".

Серед інших помітних операцій – знищення ділянки залізниці 11 березня, виведення з ладу російського військового транспорту та регулярні напади на колабораціоністів. Під час одного з них було вбито колишнього окупаційного ставленика в Херсонській області Кирила Стремоусова.

Рух опору на півдні України

У результаті повномасштабного вторгнення Росії мирне населення цих територій спочатку виходило на мирні протести, але вони активно придушувалися російською армією, а місцевих активістів та журналістів було затримано. В результаті на окупованих територіях почав діяти організований партизанський рух, який підтримується Збройними силами України.

Центрами активності партизанів стали окуповані міста на півдні України, особливо вони активні в районі Мелітополя. Цілями українських партизанів стали колаборанти, які пішли на співпрацю з російськими військами та окупаційними адміністраціями, та російські війська. Вони здійснюють диверсійну та розвідувальну діяльність, атакують окупантів та колаборантів та розклеюють листівки з погрозами. Місцеве населення підпалює будинки колаборантів, нападає на солдатів із ножами, краде російську військову техніку. За даними американського Інституту вивчення війни, масова діяльність українських партизанів не дозволяє Росії втілити у життя всі плани щодо приєднання захоплених південних територій.

Рух опору на півночі України

Спільні дії Сил спеціальних операцій та створення руху опору Чернігівщини (партизан) призвели до значних втрат у лавах Збройних сил Росії. Внаслідок партизанської активності, російські війська не могли забезпечити логістику на окупованих територіях. В результаті Росія була змушена вивести свої війська з Київської, Чернігівської та Сумської областей. Джерело

Український народ принципово, з давніх давен, відрізняється від росіян своєю непокірністю. З українців вже намагалися зробити рабів – це призвело до знищення Радянської імперії і тому її нове відновлення, на підсвідомому рівні, не сприймається українцями. Тому закономірно, що хто опинився в окупації шукає собі застосування, щоб боротися. За цей час рух опору на окупованих територіях збільшився. Все починалось з сотень інформаторів. Тепер це тисячі й тисячі людей у кожній області, які виконують абсолютно різний спектр дій, починаючи від інформування наших сил оборони про переміщення ворожої техніки, особовий склад противника, в тому числі керівний, переміщення патрулів тощо.

Проводять розклейку листівок та загалом інформаційні кампанії для деморалізації ворога. Підривають залізниці, ешелони, склади з паливно-мастильними матеріалами, фізично знищують окупантів, перш за все, патрулі, але і керівну верхівку окупаційних сил, навіть генеральського складу також, ну і звісно ж колаборантів. Це все означає, що росіяни не можуть почуватися впевнено на жодному клаптику окупованої ними землі з Кримом включно.

Ми б’ємося за свою землю, ми визволяємо її від окупанта. А росіяни завжди були і залишаються окупантами.

Україна завжди була між двох вогнів: ми побули в нацистській окупації, ми побули в радянській окупації. У нас є традиції руху опору і проти одних, і проти інших. І такої традиції, до речі, в світі не було, як мали ми. 

Але найголовніше - ми маємо власну Українську Державу.

Держава підтримує координує і підтримує рух опору, а отже ми стаємо значно-значно сильнішими. І це можливо єдиний такий історичний приклад за всю історію України, коли ми маємо свою інституцію, свою державу і нам є за що боротися на найвищому рівні. А це значить, що ми значно сильніші ніж колись. 

Це значить, що і Росія не має шансів побороти. Джерело