18 квітня - День пам'яток історії та культури

Міжнародний день пам'яток і визначних місць (День пам’яток історії та культури) - це не просто дата в календарі – це нагадування про нашу силу, єдність і багатогранну історію, яка живе в кожному з нас. Це нагадування, що ми – не самі по собі, що ми – ланка у нерозривному ланцюзі поколінь українців.

Цей день - можливість для кожного усвідомити цінності своєї культури, її унікальності та значення для майбутніх поколінь.

І важливо це - саме зараз!

✔ Збереження історичної пам’яті – це відчуття зв’язку з минулим, розуміння, що ми є спадкоємцями великої культурної спадщини.

✔ Формування національної свідомості – це нагадування про силу та стійкість українського народу, його героїчне минуле.

✔ Захист та цінування культурних пам’яток – це збереження історичних надбань як невід’ємної частини нашої ідентичності.

✔ Розвиток критичного мислення – це розуміння історичних подій та значення культурної спадщини, що сприяє усвідомленню її справжньої цінності.

Башта Шухова –
пам'ятка сміливої інженерно-технічної думки

У місті Помічна є унікальний пам'ятник архітектури - одна з перших у світі гіперболоїдних конструкцій - сталева ажурна сітчаста водонапірна башта.

Гіперболоїдна башта в Помічній побудована за проектом відомого інженера і вченого зі світовим ім’ям Володимира Шухова.

У світі таких башт залишилося всього 20? (з них 7 – в Україні: м. Біла Церква, м. Миколаїв, м. Черкаси, м. Конотоп, м. Помічна, два маяки у гирлі Дніпра в Херсонській обл.) із більше ніж двохсот, побудованих Шуховим (див.презентацію "Гіперболоїд інженера Шухова")

Історія побудови башти Шухова у Помічній

На початку 30-х років XX століття розширювався Помічнянський залізничний вузол, і збільшувалася потреба у воді. Олексіївська водокачка і стара водонапірна башта (споруджена десь у 1908 році), що знаходилась у центрі поселення, не змогла вже задовольнити цих потреб.

У 1932 році розпочалося будівництво нової водонапірної башти за проектом Шухова.

Будівництво башти нині добрим словом згадують у навколишніх селах, бо у страшний голодомор 1932-1933 років на будівництві видавали хлібний пайок. Таким чином, багато селянських сімей зобов'язано новобудові своїм життям. Будівництво башти Шухова було завершене в 1934 році. Вона має висоту приблизно 20 метрів, двох'ярусна. Нижня башта має об'єм 300 кубічних метрів, верхня - 90 кубічних метрів. Був там і паровий казан для підігріву води зимою.

Споруда вражає своєю величністю, ажурністю. У погожий день, кажуть помічнянці, башта ніби летить над містом.

Водонапірна башта є не тільки пам'ятником архітектури. До певної міри це і історичний пам'ятник. Жителі розцінюють її, як своєрідний символ стійкості духу народу.

Під час відступу в березні 1944 року з міста фашисти хотіли підірвати башту. Заклали вибухівку симетрично з обох боків, але від вибуху башта піднялася в повітря (очевидці говорять, що десь на метр і, ніби на мить, зависла), а потім поволі осіла на свої подекуди пошкоджені опори. Пізніше був проведений ремонт, але використовувати башту за призначенням, кажуть, було вже неможливо.

Так стоїть вона і донині, а для водопостачання була побудована нова водокачка.