29(30) січня - річниця бою під Крутами

ГЕРОЇКА ТРАГЕДІЇ КРУТ

Події 29 січня 1918 року назавжди вкарбувалися в пам'ять поколінь українців. Адже під Крутами творилася історія молодої, як і бійці-крутяни, держави. Держави, яка ціною неймовірних зусиль та трагічних втрат заявила про своє право бути вільною від ярма імперії. Станція «Крути» – тільки одна із численних битв в одвічному «хрестовому поході» росії проти України, однак відважні патріоти, які захищали Україну під Крутами – справжні Герої, завдяки яким таки постала наша незалежність. 

Бій під Крутами

Крути: бій за незалежність

Спецпроект "Бій під Крутами. 100 років". Збройне протистояння між Україною та більшовицькою Росією

Цікаво знати!

Серед учасників бою під Крутами було п’ятеро жителів Кіровоградської області: Володимир Шульгин, Семен Могила, Сергій Горячко, Михайло Михайлик, Левко Прядко. 

Володимир Шульгин, Семен Могила, Сергій Горячко. 

Що відомо про п'ятьох жителів Кіровоградщини, які брали участь у бою під Крутами?

• Володимир Шульгин (1894-1918) народився у Єлисаветграді в сім’ї українського історика та педагога Якова Шульгина. Рідний брат генерального секретаря міжнаціональних справ, посла УНР в Болгарії Олександра Яковича Шульгина. Отримавши початкову освіту вдома, Володимир в подальшому ґрунтовно вивчає французьку та німецьку мови у приватних гімназіях, а в 1913 році вступає на природничий відділ фізико – математичного факультету університету імені святого Володимира. Будучи вже відомим громадським діячем, Володимир Шульгин організував і очолив Українську студентську громаду в Києві. У 1917 році член губернського комітету Ради представників Київщини, а в жовтні того ж року його було призначено на посаду діловода Генерального Секретарства внутрішніх справ. За покликом серця студенти і гімназисти стали до оборони української держави від більшовицьких військ. Того січневого дня жоден з них не зламався, не покинув передових позицій. Володимир Шульгин загинув у бою під Крутами, похований разом з Володимиром Наумовичем на Лук'янівському кладовищі. 
• Сергій Кузьмович Горячко (24.03.1896-1962), народився в с. Гурівка Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині Кропивницький район Кіровоградської області). Навчався у Саратовській гімназії, потім в Першій Київській військовій школі. Під Крутами був поранений, автор відомої схеми (графічної реконструкції) бою на залізничній станції. Згодом став комендантом 6-ї Січової Стрілецької дивізії. Під час проведення Другого Зимового Походу у 1921 році, в складі середньої групи полковника М.Палія-Сидорянського тяжко поранений біля станції Жмеринка. Деякий час сотник армії УНР проживав у Німеччині, а в 1951 році виїхав до Австралії. До самої смерті на еміграції очолював Союз Українських Комбатантів Вікторії (СУКВ). Похований на кладовищі Фавкнер у Мельбурні. 
• Семен Андрійович Могила (17.04.1897 - 1924) – поручник Армії УНР з доволі мілітарно насиченою біографією. Але спочатку уродженець Глодос спокійно собі працював реєстратором у селищі Рівне Єлисаветградського повіту Херсонської губернії. Щойно дізнавшись про створення Центральної Ради в березні 1917-го та появу національних збройних сил, юнак поїхав до Києва і вступив до 1-ї Української військової школи імені Богдана Хмельницького. За зразкову поведінку та успіхи у навчанні Семен досить швидко став бунчужним свого курсу. Коли наприкінці 1917 року молодь виїхала для захисту державного кордону, в район станції Доч на Чернігівщині, Могила вже керував ротою завзятих хлопців. Випускник військової школи, згадується в мемуарах Аверкія Гончаренка, фактичного командуючого бою під Крутами, як його активний учасник. А напередодні Семен Могила взагалі очолював розвідку, яка потягом вирушила в напрямку червоних і навіть захопила кількох полонених. Під час відступу з поля бою під Крутами, він попіклувався, аби було винесено всіх поранених юнаків із його сотні. Наприкінці 1918 року Семен повернувся до Рівного, де сформував партизанську групу, яка боролася проти радянської влади. Їх першочергове завдання полягало у знищенні продовольчих загонів на теренах нашого краю. У 1919-1920 рр. у складі куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії брав участь у Першому Зимовому поході, згодом служив у 17-му легко-гарматному курені 6-ї Січової дивізії. Набувши значного досвіду, підпільник Семен Могила працював з 1921 року у Повстансько-партизанському штабі УНР. Удача відвернулась в січні 1923 року, коли його заарештували в містечку Судилків (Хмельницька область) після перетину радянсько–польського кордону. Чекісти намагалися перевербувати ув'язненого резидента, тобто схилити до співпраці. Проте всі "заходи" були марними, незважаючи на допити і тортури, він мовчав. Українського розвідника Семена Андрійовича Могилу розстріляли в Харкові в ніч із 22 на 23 березня 1924 року.
• Михайло Карпович Михайлик (8.11.1897-1924). Двоюрідний брат Семена Могили, теж родом із села Глодоси, став одним із перших, хто написав детальні спогади про той пам’ятний бій під Крутами («День16 січня 1918 року», «Виступ Першої української військової школи») та свій бойовий шлях у роки визвольних змагань. Активіст національного відродження 1917 року у Криму. У 1917-му поручник авіації флоту, член Ради Чорноморської громади, організатор українізації Чорноморського флоту. З 1919 року був старшиною у Київській групі Дієвої армії УНР, у 1920-1921рр. – ад'ютантом куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії. Брав участь у Першому і Другому Зимових походах, отримав поранення. Після переходу українського війська річки Збруч у листопаді 1920 року та роззброєння поляками проживав у місті Сарни (Рівненська область). На жаль, здоров’я чоловіка було підірване життєвими випробуваннями, і 1924 року він помер від серцевого нападу.
• Після буремних подій Української революції 1917–1921 років залишається нез'ясованою до кінця тільки доля Левка Федотовича Прядька (1894, с. Глодоси, Єлисаветградський повіт, Херсонська губернія, зараз Новоукраїнський район Кіровоградської області). Достеменно відомо, що він навчався у 1-й Українській військовій школі. Відважний учасник Крутянського бою та Першого Зимового походу у складі куреня Низових Запорожців 1-ї Запорізької дивізії. Мав військове звання – старшина Дієвої Армії УНР. 

Поміж колишніх учасників бою під Крутами було чимало лицарів «Залізного хреста за Зимовий похід і бої», по суті єдиного ордену Української Народної Республіки. У ході національно-визвольного руху його отримали майже 4 тисячі вояків, у тому числі Лев Прядько та Семен Могила.

Наприкінці 2014 року у Кропивницькому з’явилася вулиця братів Шульгиних (колишня Калініна).

У 2018 році, до 100-річчя бою під Крутами, у місті відкрили меморіальну дошку братам Шульгиним. 

У рамках проведення декомунізації на Кіровоградщині, згідно рішення Долинської міської ради від 12 лютого 2016 року № 119, одну з вулиць міста перейменовано на честь Сергія Горячка.

ІНФОРМАЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

«Бій за майбутнє». Інформаційні матеріали до Дня пам'яті Героїв Крут

Герої, а не жертви: розвінчуємо міфи про воїнів бою під Крутами

Вікторина "Герої Крут"

День Героїв Крут. Пізнавальна вікторина (Джерело)