Школа. Книга. Екологія

 

Дійові особи: Книжка, Крокодил, Каченя, Мавпочка, Ведмедик, Лисичка

Книжка (виходить сумна)

Як важко стало в світі жити
Книжкам великим і малим.
Підручники й художні книги
Не треба нашій дітворі.

Кидають нами, рвуть сторінки
Малюють… що робить не знаю.
Була колись і я гарненька…
Тепер по світі я блукаю.

Я – Математика, цариця
Усіх наук - всі мене знають.
Але потрапила до Гриця -
Мене він геть не поважає.
              (З’являється Крокодил)

Крокодил
Це хто тут так тоненько скиглить,
На долю гірку нарікає?
Це що? Оп-па! Неначе – книжка.
Чому по лісі ти блукаєш?
 
Книжка
Я – Математика, нещасна дуже,
Підручник… А колись була я гарна.
Візьми мене до себе, друже,
Навчу тебе я рахувати.
 

Крокодил
Та ні, я рахувати й сам умію.
Підручники мені не треба.
Та й на таку страшну бруднулю
Час гаяти нема потреби. (Йде)

Книжка
Так-так, «бруднуля», що й сказати.

На жаль, сама собі не можу ради дати.
           (З’являється каченя)
 
Каченя
Ой, хто це? Ма–те-ма-ти-ка!
Кря-кря! Оце так диво!
Чому така брудна?
Тобі, мабуть, вода потрібна й мило?
 
Книга
Ні-ні, води боюсь я! Та в воді вже побувала:
Грицько мене ніколи не любив…
Розкисли сторінки і палітурка потріпалась.
Візьми мене до себе, пожалій.
 
Каченя
Ну що ти, книг мені не треба,
Я математику з дитинства не люблю.
До Мавпочки іди, хай спуститься із неба,
Можливо їй потрібна будеш ти. (Йде)

          (З’являється Мавпочка)
 

Мавпочка
Привіт! Ти хто? Схожа на книжку.
 
Книжка
Я – книжка - Математика, -
(тихо) цариця всіх наук.
 
Мавпочка
Цариця? Не сміши.
Вся помальована й брудна!
Тебе ж у руки гидко взяти.
 
Книжка
Мене Грицько не цінував,
Всі сторінки помалював.
Об мене, соромно сказати,
Жирнючі руки витирав.

Мавпочка

І що ж тепер робить з тобою? Я не знаю.

До себе точно не візьму.

Своїх проблем тут вистачає.

Ти – математика. Була б журналом модним,

До себе я б тебе забрала вже сьогодні. (Йде)

Книжка

І що ж мені тепер робити?

Куди іти, куди подітись?

Як би ж мене підлікувати,

Я багатьох навчила б

Додавати й віднімати.

               (З’являються Ведмедик і Лисичка)

Ведмедик

Оце так зустріч!

Вперше таке бачу,

Щоб книжка, ще й підручник,

так поневірялась.

Лисичка

Нікому не потрібні приклади й задачі.

От діточки пішли, псують підручники нізащо.

Книжка

Так, вид у мене препоганий.

Я потребую лікування.

Усе чекаю, хто б мене до себе взяв

і палітурку поміняв,

Підклеїв сторінки, малюнки постирав…

Ведмедик

Шановна Математико, радій,

тобі вже пощастило,

Лікарня є у нас книжкова – просто диво!

Лисичка

Тобі книжковий лікар допоможе, і повір нам,

Нове вбрання сьогодні в тебе буде неодмінно!

           (Лисичка і Математика виходять)

Ведмедик
І Математику, й Природу, й Рідну мову -
Усі підручники, що потребують допомоги,
Підклеять і підшиють, підлікують.
Хай знову гарним діточкам
Свої знання вони дарують.

  (З’являються Лисичка і Математика(вже чиста)

Книжка

Звірята любі, дякую вам щиро!

Нове життя мені подарували знов.

Піду в бібліотеку, буду жить щасливо,

Розумним дітям даруватиму знання й любов!