Все, що потрібно знати про ВІЛ/СНІД
ВІЛ, СНІД – два слова, які час від часу нам зустрічаються на біл-бордах та у пресі, їх чути по радіо чи з екранів телебачення. Проте ми не думаємо над їх значенням із серйозністю. Багато з нас не усвідомлюють, що ж таке ВІЛ/СНІД, як ця інфекція впливає на наше життя та яку загрозу несе. Здається, що це все дуже далеко і нас зовсім не стосується. «Зі мною цього точно не трапиться», - так думаємо про всі серйозні проблеми, допоки не захворіємо ми самі чи хтось із наших близьких.
Так що ж таке ВІЛ/СНІД?ВІЛ - це абревіатура, яка означає «вірус імунодефіциту людини», що прямо вказує на його дію проти захисної системи організму.
Збудник ВІЛ-інфекції належить до ретровірусів. Він гине при 56˚С через 30 хвилин, а при температурі кип’ятіння — через 1–3 хвилини.
Потрапляючи в організм людини, вірус атакує Т-лімфоцити – клітини, що відповідають за розпізнавання чужорідних тіл та їхнє пригнічення.
Т-лімфоцити бувають різними. Т4-лімфоцити або «хелпери» — це помічники, які допомагають боротися з інфекцією – саме їх ВІЛ уражає найперше. Коли кількість Т4-лімфоцитів у 1 мкл крові сягає менше ніж 200 одиниць, людина отримує ВІЛ-позитивний статус і стає вразливою до будь-яких хвороб.
Інший різновид лімфоцитів – Т8 – працює для «вимкнення» імунної системи після того, як вона зробила свою роботу. У здорової людини Т4-клітин удвічі більше, ніж Т8. У ВІЛ-інфікованої на останніх стадіях розвитку інфекції баланс зміщується в інший бік. Це означає, що імунітет людини не лише не може протистояти захворюванням, але й «вимикається» під дією Т8-лімфоцитів.
СНІД – синдром набутого імунодефіциту людини, що викликає ВІЛ. Потрапляючи до організму людини, вірус імунодефіциту розвивається в декілька етапів. Спочатку він активно розмножується, а приблизно через 28 днів починається вироблення антитіл. До кінця третього місяця їх стає достатньо для підтвердження інфекції за допомогою тесту. Цей час називають «періодом вікна», і він особливо небезпечний для оточення: людина ще не знає, що інфікована, але вже може передавати вірус іншим.
На наступних етапах інфекція «заспокоюється» й переходить у латентну фазу, яка може тривати до 7–12 років, а може заявити про себе й через 4 місяці. Увесь цей час кількість Т-лімфоцитів активно зменшується.
СНІД - це остання фаза розвитку ВІЛ-інфекції. Слово розшифровується, як синдром набутого імунодефіциту. Це означає, що імунна система людини практично втратила будь-яку здатність опиратися захворюванням. Захисні клітини більше не виробляються, а їхній запас критично знижується. В результаті навіть легка інфекція може стати для людини критичною.
Перші симптоми та ознаки
На ранніх стадіях ВІЛ, як правило, не має жодних симптомів. До появи перших видимих ознак може минути 7-10 років.
Проте буває, що на ранній стадії проявляються симптоми, які дуже схожі на застуду:
втома і сонливість;
підвищена температура тіла;
підвищене потовиділення;
активний розвиток грибкових інфекцій.
Такі ознаки досить швидко зникають і хвороба переходить у наступні фази, приймаючи один з двох сценаріїв:затихає й не проявляється роками, періодично нагадуючи про себе деякими симптомами;
переходить у гарячкову фазу: температура тіла підвищується, додаються розлади ШКТ, сильний головний біль, проблеми зі шкірою, висипи.
Симптоми ВІЛ-інфекції у жінок і чоловіків загалом схожі. До суто «жіночих» проявів можна віднести:
посилення будь-яких вагінальних інфекцій;
болючі менструації;
велику кількість слизоподібних виділень в середині менструального циклу;
анорексію (спостерігається і в чоловіків).
Шляхи інфікування
Кожен повинен знати, як передається ВІЛ. Це дуже важливо як для здорових людей, так і для тих, хто живе з ВІЛ. Обізнаність допомагає долати соціальні упередження і стигму: люди перестають боятися торкатися ВІЛ-позитивних, обійматись з ними, співпрацювати, дружити, будувати романтичні відносини.
Вірус передається такими шляхами:
- статевий акт без презерватива з ВІЛ-позитивною людиною, яка не приймає терапію;
- ін’єкції спільною голкою (переважно під час приймання наркотичних речовин);
- переливання донорської крові та трансплантація органів;
- від матері до дитини при пологах та грудному вигодовуванні;
- нестерильні інструменти в салонах тату, пірсингу, манікюру
- медичні інструменти в закладах охорони здоров’я, якщо на них були залишки крові ВІЛ-інфікованої людини.
ВІЛ не передається побутовим шляхом:- при дотиках, рукостисканнях, обіймах;
- через поцілунки;
- при спільному проживанні в одній квартирі;
- через посуд;
- через їжу;
- через постільну білизну, іграшки;
- через повітря (зокрема при чханні та кашлі);
- у басейні та сауні;
- через поручні, дверні ручки, крани, унітази;
- через спортивне знаряддя;
- при укусах комах або тварин.
Деякі люди, маючи неправдиву інформацію про ВІЛ/СНІД, поширюють чутки про те, що небезпечно навіть перебувати з ВІЛ-інфікованою людиною в одному офісі. Як ти бачиш із написаного вище, - це не вірно. Тому якщо ти дізнаєшся, що хтось із твого оточення – хворий, не уникай і не сторонись цією людиною. Не намагається застерегти інші від потенційної «небезпеки». ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД потребують підтримки та гуманного ставлення. Боротися потрібно з вірусом, а не з людиною, яка мала нещастя ним заразитися.
Як запобігти інфікування
Немає жодної вакцини, яка б вберегти від інфікування. Тому ти маєш усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, та самому потурбуватися про себе і звести до мінімуму ризику інфікування.
Ось що ти можеш зробити.• Почніть з того, щоб дізнатися якомога більше фактів про ВІЛ/СНІД. Не даремно кажуть, що попереджений – значить озброєний.
• Практичний безпечний секс – використовуйте резервний засіб для кожного контакту. Однак пам’ятайте, що презерватив не дає 100% гарантії. Переконаний у тому, що ризик пошкодження відсутній, допоможе лише спеціальне медичне обстеження вас і вашого партнера.
• Утримайтеся від випадкових сексуальних контактів.
• Використовуй лише одноразові шприци та голки. Слідкуй за тим, щоб медпрацівник, який тебе обслуговує, розкриває при тобі одноразові латексні рукавички та шприци.
• Єдиних контактів із чужою кров'ю.
• Не користуйся послугами неперевірених майстрів, особливо тих, що працюють на дому. Це пірсингу, манікюру, татуювань та навіть стрижок. Усі маніпуляції зі шкірою та потребою повинні проходити лише стерильними інструментами. Вдома часто немає можливості належного знезараження інструментів.
• Будь чесним із собою. Помилки трапляються. Якщо ти ризикуєш, що потрапив ризиковану зону – пройди тест на ВІЛ. Від моменту інфікування до того, коли вірус можна виявити в часі крові може пройти 1,5-3 місяці. Це залежить від особливостей шкіри. Тому необхідно пройти тестування, а потім повторити через три місяці. Дослідження можна зробити в поліклініці за місцем проживання, звернувшись до лікаря-інфекціоніста, в регіональному (місцевому центрі СНІДу) або в кабінеті анонімного обстеження.
• Веди здоровий спосіб життя – правильне харчування, фізична активність, відмова від куріння, алкоголю та наркотиків, а також лікування депресії здоров’я підтримують здоров’я в належному стані.
ЛікуванняВІЛ – це хвороба на усе життя. Якщо його не контролювати, хвороба буде прогресувати, роз’єднатися і все більше послаблювати імунну систему і з часом перейти в СНІД. Наразі не існує ліків від ВІЛу, проте є ефективні медичні препарати, які на ранньому початку лікування лікування інфікованих людей прожили довге та здорове життя.
ВІЛ-інфекція включає противірусні препарати, які люди вживають протягом усього життя. Це називається антиретровірусною терапією. Ліки проти ВІЛ повинні отримати щодня, в суворій відповідності до лікування, лише в такому випадку вірусу вдатися втримати під контролем.
Життя з ВІЛХоча ВІЛ-інфекція – серйозні захворювання, пам’ятайте, що це – не смертельний вік. Так, твоє життя змінюється, проте воно не закінчується з постановкою помилки. У тебе є всі шанси прожити довге, активне та щасливе життя.
Лікування ВІЛ-інфекції в Україні є безкоштовним та надається спеціалізованих медичних закладів у всіх регіонах. Відвідування лікаря та проходження призначені лікування. Не пропускай прийом ліків, від регулярності прийому застосовують їх ефективність. При регулярному прийомі призначених препаратів концентрація вірусу в крові стає такою, що її неможливо виявити. Якщо напротязі шести місяців і більше у вас не виявили вірусу, це означає, що ви не можете його передати другому партнеру.
Чим більше ти знаєш про ВІЛ, тим легше його контролювати. Консультуйся з лікарями, які мають досвід лікування ВІЛ-хворих, слідкуй за інноваціями в лікуванні ВІЛ, зверніться до організацій, які надають інформацію про ВІЛ у соцмережах.
Потурбуйся про свій емоційний стан. Заручись підтримкою рідних та близьких. Попроси лікаря контактів співробітників та груп, які підтримують ВІЛ-інфікованих. Також зараз у всіх містах психологічні центри допомоги ВІЛ-інфікованим людям, телефони довіри та анонімні клініки, куди можна подзвонити за порадою.
Незалежно від свого ВІЛ-статусу пам’ятай, що ти – людина. Стався з повагою до себе та оточуючих. Турбуйся про себе та своє здоров'я та уникай ризикованих ситуацій.
